В корзине нет товаров
ВАЛЬСАКОР табл. п/плен. оболочкой 320 мг №28

ВАЛЬСАКОР табл. п/плен. оболочкой 320 мг №28

rx
Код товара: 169217
Производитель: KRKA (Словения)
30,00 EUR
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 04.10.2022
Написать жалобу
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Valsakarm®.
(Valsacor®)
Место хранения:
Активное вещество: 1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит 40 мг или 80 мг, или 160 мг, или 320 мг валсартана;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, натрийное кроскаррелоз, диоксид кремния коллоидный безводный, стеарат магниевого диоксида, гипромелоза, диоксид титана (E 171), Macroool 4000, желтый оксид железа (E 172) - доступен в таблетках, покрытых пленкой, оболочкой 40 мг. , 160 мг и 320 мг, оксид железа Red (E 172) доступны в таблетках, покрытых оболочкой пленки, 80 мг, 160 мг и 320 мг.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Фармакотерапевтическая группа. Простые препараты антагонистов ангиотензина II.
Код УАТС C09C A03.
Клинические характеристики.
Индикация.
Артериальная гипертензия (таблетки 80 мг, 160 мг и 320 мг).
Лечение артериальной гипертонии у взрослых и детей в возрасте от 6 до 18 лет.
Артериальная гипертензия (таблетки 40 мг).
Лечение артериальной гипертонии у детей в возрасте от 6 до 18 лет.
Состояние постинфарции (таблетки 40 мг, 80 мг и 160 мг).
Лечение клинически устойчивых пациентов с симптоматической сердечной недостаточностью или бессимптомной систолической дисфункцией левого желудочка после недавно переданного (12 часов - 10 дней) инфаркта миокарда.
Сердечная недостаточность (таблетки 40 мг, 80 мг и 160 мг).
Лечение симптоматической сердечной недостаточности, когда ангиотензинские ингибиторы фермента (ACE) не могут быть использованы или в качестве дополнительной терапии для приема ингибиторов ACE, когда β-блокаторы не могут быть использованы.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активным веществам или к любому из компонентов препарата; Сильные расстройства функции печени, двусторонний цирроз печени и холестаза; Беременность и лактация; Одновременное применение антагонистов рецепторов ангиотензина - включая валсартан или ангиотензинвертинг фермента (IAPF) с алискиреном у пациентов с диабетом или почечной недостаточностью (GSK <60 мл / мин / 1,73 м 2 ).

Способ применения и доза.

Метод приложения
Valsakarm®, чтобы взять независимо от еды, питьевой воды.
Дозировка
Артериальная гипертензия у взрослых (таблетки 80 мг, 160 мг и 320 мг)
Рекомендуемая начальная доза Valsakor® составляет 80 мг 1 раз в день. Гипотензивный эффект достигается через 2 недели, а максимальный гипотензивный эффект - через 4 недели лечения. Пациенты, в которых адекватное снижение артериального давления не достигнуто, суточная доза может быть увеличена до 160 мг и максимум до 320 мг.
VALSACH® также может быть использован с другими антигипертензивными агентами. Добавляя такой мочегонный. Как гидрохлоротиазид, такие пациенты будут уменьшать артериальное давление еще больше.
Артериальная гипертония у детей от 6 до 18 лет
Начальная доза составляет 40 мг 1 раз в день для детей с массой тела менее 35 кг и 80 мг 1 раз в день для детей с массой тела 35 кг или более. Доза должна регулироваться на основе реакции артериального давления. Максимальные дозы, исследованные в ходе клинических испытаний, показаны в таблице ниже. Дозы, выше, чем указываемые, не были исследованы, поэтому они не рекомендуются.
Вес тела
Максимальная доза Valsakor®, исследована во время клинических испытаний
От > 18 кг до <35 кг
80 мг
По > 35 кг до <80 кг
160 мг
От > 80 кг до <160 кг
320 мг
Применение для детей от 6 лет с почечной недостаточностью
Использование детей с оформлением креатинина <30 мл / мин и детей, проводящих диализа, не исследуется, поэтому Велэртан не рекомендуется применяться к пациентам. Дети с оформлением креатинина> 30 мл / мин, коррекция дозы не требуется. Необходимо тщательно контролировать функцию почек на уровне калия в сыворотке.
Применение для детей от 6 лет с печеночной недостаточностью
Как и взрослые, Walskarm® противопоказан детям с тяжелой печеночной недостаточностью, билиарным циррозным циррозом и пациентами холестаза. Клинический опыт использования детей Walsakor® с печеночной недостаточностью легких и умеренных степеней тяжести ограничен. Доза Вальсартана не должна превышать 80 мг у таких пациентов.
Постфазное состояние (40 мг таблетки, 80 мг и 160 мг)
Терапия клинически устойчивых пациентов может быть запущена через 12 часов после передачи инфаркта миокарда. После начальной дозы дозы 20 мг 2 раза в день доза Valsartan должна быть увеличена путем титрования до 40 мг, 80 мг и 160 мг 2 раза в день в течение следующих нескольких недель. Начальная доза используется в форме таблетки 40 мг, которая может быть разделена на половину.
Максимальная доза составляет 160 мг 2 раза в день. В общем, рекомендуется, чтобы уровень дозирования 80 мг 2 раза в день достигли через 2 недели после лечения, а максимальная доза 160 мг 2 раза в день через 3 месяца, в зависимости от толерания пациента. В случае симптоматической гипотензии или нарушения функции почек доза должна быть уменьшена.
Вальсартан можно управлять пациентами, которые принимают другие лекарства после инфаркта миокарда, таких как тромболитика, ацетилсалициловая кислота, бета-блокаторы, статины и диуретики. Сочетание с ингибиторами ACE не рекомендуется.
Рассмотрение пациентов после портативного инфаркта миокарда всегда должно включать в себя опрос тестирования почек.
Сердечная недостаточность (40 мг таблетки, 80 мг и 160 мг)
Рекомендуемая начальная доза Valsakor® составляет 40 мг 2 раза в день. Эта доза постепенно увеличивается до 80 мг и до 160 мг 2 раза в день с интервалом не менее 2 недель и до самой высокой дозы, которую пациент несет. Необходимо определиться с уменьшением дозы сопутствующих диуретиков. Максимальная суточная доза, вводимая во время клинических исследований, составляет 320 мг в распределенных дозах.
Velsartan можно вводить с другими препаратами для лечения сердечной недостаточности. Тем не менее, тройное сочетание ингибитора ACE, β-блокатора и валсартана не рекомендуется.
Обзор пациентов с сердечной недостаточностью всегда должен включать обзор функции почек.
Дополнительные данные о специальных категориях пациентов
Пациенты летнего возраста
Для пожилых пациентов не требуется никакая регулировка дозы.
Нарушение функции почек
Для пациентов с корреспонденцией дозы не требуется для пациентов с креатининовым зазором> 10 мл / мин. Одновременное использование с алискираном противопоказано пациентам с почечной недостаточностью (SCHF <60 мл / мин / 1,73 м 2 ).
Сахарный диабет
Одновременное использование Valsartan и AliskiRenan противопоказано пациентам с сахарным диабетом (см. Раздел «Противопоказания»).
Нарушение функции печени
Для пациентов с легким и умеренным расстройством функции печени без холестаза доза валсартана не должна превышать 80 мг. Вальсартан противопоказан пациентам с тяжелыми расстройствами функций печени и холестаз.
Неблагоприятные реакции.
У взрослых пациентов с артериальной гипертензией общая частота побочных реакций осуществляется в соответствии с фармакологией Вальсартана. Оказалось, что частота побочных реакций не связана с дозой или продолжительностью лечения и не зависит от статьи, возраста или расы.
Побочные реакции сгруппированы в соответствии с органами в соответствии с частотой их возникновения: очень часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, <1/100); Редко (≥ 1/10000, <1/1000), очень редко (<1/10000), включая отдельные сообщения. В каждой группе побочные реакции представлены, чтобы уменьшить их серьезность.
Для всех неблагоприятных реакций на препарат, который сообщил во время постмаркетинга опыта и лабораторных испытаний, невозможно определить любую частоту неблагоприятной реакции на препарат, и поэтому они не известны с частотой.
Артериальная гипертония
Со стороны гематопоэтической и лимфатической системы
Неизвестно: снижение гемоглобина, уменьшая гематокрит, нейтропению, тромбоцитопению.
Со стороны иммунной системы
Неизвестно: повышенная чувствительность, включая реакцию сыворотки.
Нарушение метаболизма и пищеварения
Неизвестно: увеличение калия в сыворотке, гипонатриемия.
Услышав и лабиринт
Нечасто: головокружение.
Сосудистой стороны
Неизвестный: васкулит.
Респираторной системой, груди и органами средостения
Нечасто: кашель.
Со стороны желудочно-кишечного тракта
Нечасто: боли в животе.
Из печени и желчного тракта
Неизвестно: увеличение значений печеночного образца, включая увеличение билирубина в сыворотке крови.
Со стороны кожи и подкожных тканей
Непроница: ангионевротический отек, сыпь, зуд.
Со стороны скелетных и мышечных аппаратов и соединительной ткани
Неизвестно: Myalgia.
Почкам и мочевому тракту
Неизвестно: почечная недостаточность и расстройство почек, улучшение креатинина в сыворотке.
Общие нарушения
Нечасто: повышенная усталость.
Реакции, наблюдаемые у пациентов с артериальной гипертензией независимо от причинно-следственной связи с исследовательским препаратом: артралгия, астения, боли в спине, диарее, головокружение, головная боль, бессонница, уменьшение либидо, тошноты, отека, фарингит, ринит, синусит, инфекция верхних дыхательных путей, вирусные инфекции.
Состояние Postinfarctica и / или сердечная недостаточность
Со стороны гематопоэтической и лимфатической системы
Неизвестно: тромбоцитопения
Со стороны иммунной системы
Неизвестно: повышенная чувствительность, включая реакцию сыворотки.
Нарушение метаболизма и пищеварения
Нечасто: гиперкалиемия
Неизвестно: увеличение калия в сыворотке, гипонатриемия.
По нервной системе
Часто: головокружение, постуральное головокружение.
Непроток: Обонкоп, головная боль.
Слышащие органы
Нечасто: головокружение.
Со стороны сердечно-сосудистой системы
Часто: артериальная гипотензия, ортостатическая гипотензия
Нечасто: сердечная недостаточность.
Неизвестно: васкулит
Респираторной системой, груди и органами средостения
Нечасто: кашель.
Со стороны желудочно-кишечного тракта
Нечасто: тошнота, диарея.
Из печени и желчного тракта
Неизвестно: увеличение индикаторов функций печени.
Со стороны кожи и подкожных тканей
Нечасто: ангионевротический отек.
Неизвестно: сыпь, зуд.
Со стороны скелетных и мышечных аппаратов и соединительной ткани
Неизвестно: Myalgia, Artralgia.
Почкам и мочевому тракту
Часто: почечная недостаточность и почечная функция.
Неисправно: острая почечная недостаточность, улучшение креатинина в сыворотке.
Неизвестно: увеличение азота мочевины в крови.
Общие нарушения
Нечасто: астения, повышенная усталость.
Дети.
Артериальная гипертония
За исключением отдельных нарушений пищеварительного тракта (боли в животе, рвота) и головокружение, не было существенных различий в типе, частоте и тяжести нежелательных реакций между профилем безопасности для детей от 6 лет и ранее зарегистрированным для взрослых пациентов.
Неврокогнитивная оценка и оценка детей от 6 до 16 лет не выявили клинически значимый общий отрицательный результат после лечения Вальсартаном на период до 1 года.
Гиперкалемия чаще наблюдалась у детей от 6 лет с основными хроническими заболеваниями почек.
Передозировка.
Симптомы
Передозировка Вальсартаном может привести к заметной артериальной гипотензии с подавлением сознания, коллапса и / или шока.
Уход
Терапевтические меры зависят от времени применения и типа и серьезности симптомов. Самое главное - стабилизация состояния кровообращения. В артериальной гипотензии пациент должен быть помещен в положение лжи и регулировки объема крови.
Маловероятно, что препарат выделяется гемодиализным, поскольку Вальсартан обладает высокой степенью связывания с белками крови.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность
Использование антагонистов рецепторов ангиотензина II противопоказано на протяжении всего периода беременности.
Эпидемиологические данные о риске тератогенного воздействия из-за использования ингибиторов ACE во время триместра беременности не убедительны, но небольшое увеличение риска не может быть исключено. Поскольку нет контролируемых эпидемиологических данных о риске при нанесении антагонистов рецепторов ангиотензина II, подобные риски могут существовать для этого класса лекарств. За исключением случаев, когда удлинение терапии считается необходимым, пациенты, планирующие беременность, должны пойти в альтернативное антигипертензивное лечение, которое имеет профиль безопасности для использования во время беременности. В подтверждение беременности, прием антагонистов рецепторов ангиотензина II следует немедленно остановить, и, по возможности, альтернативная терапия должна быть запущена.
Известно, что использование антагонистов рецепторов Angiotensin II во время II и III триместра беременности вызывает фетотоксичность человека (ослабление функции почек, олигогидрамиона, задержки костей черепа) и неонатальной токсичности (почечная недостаточность, артериальная гипотензия, гиперкалиемия).
Если использование антагонистов рецепторов ангиотензина II произошло с II триместром беременности, рекомендуется проводить ультразвуковое исследование функции почек и череп плода.
По словам младенцев, матери, которые принимали антагонисты рецепторов ангиотензина II, должны быть тщательно соблюданы для артериальной гипотензии.
Период кормления груди
Благодаря отсутствию какой-либо информации об использовании Вальсартана в период грудного вскармливания приема Valsartan не рекомендуется. Желательно использовать альтернативные препараты с лучшими профилями безопасности во время кормления грудью, особенно при подаче новорожденных или преждевременных детей.
Фертильность
При пероральном использовании в дозе менее 200 мг / кг / верельентского дня не показала побочных эффектов на репродуктивную функцию женщин и мужских крыс. Эта доза в 6 раз наивысшая максимальная рекомендуемая доза для людей на мг / м 2 (расчеты считаются пероральным введением 320 мг / день и с весом пациента 60 кг).
Дети.
Вальсартан применяется для лечения артериальной гипертонии у детей от 6 до 18 лет. Безопасность и эффективность использования детей Valsakor® в возрасте от 1 до 6 не устанавливаются. Препарат не рекомендуется для лечения сердечной недостаточности или постфазного состояния у детей из-за отсутствия данных о безопасности и эффективности применения.
Особенности приложения.
Гиперкалемия
Сопутствующее поступление с добавками калиевых присадок, диуретики сохранения калия, заменители соли, содержащие калий, или с другими препаратами, которые могут увеличить уровни калия (гепарин и т. Д.). В случае необходимости следует контролировать мониторинг уровней калия.
Нарушение функции почек
Нет необходимости регулировать дозу пациентам с нарушением функции почек (клиренс креатинина> 10 мл / мин). Сегодня нет опыта безопасного использования пациентами с креатининовым зазором <10 мл / мин, а пациенты, подвергающиеся диализу, поэтому Велэртан должен быть осторожен для использования пациентов.
Одновременное использование антагонистов рецепторов ангиотензинов - включая ингибиторы Valsartan или ACE с алискиреном у пациентов с почечной недостаточностью (SCHF <60 мл / мин / 1,73 м 2 ) (см. Разделы «Противопоказания» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия и Другие виды взаимодействия и другие виды взаимодействия.,).
Нарушение функции печени
Пациенты с легкими и умеренными расстройствами функции печени без холестаза ВелльТартана должны быть предписаны с осторожностью.
Пациенты с дисбалансом натрия и / или объем циркулирующей крови
Для пациентов с тяжелым дисбалансом натрия и объемом циркулирующей крови (например, те, кто получают высокие дозы диуретики) в некоторых случаях после начала терапии с валсартаном может возникать симптоматическую гипотензию. Дисбаланс натрия и / или объем циркуляционного крови должен быть скорректирован до обработки валсартаном, например, путем уменьшения дозы диуретики.
Стеноз почечных артерий
У пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или один стеноз почек, безопасное использование Валсартана не установлено.
Другие лекарства, которые влияют на систему ренин-ангиотензина, могут увеличить уровень мочевины в крови и креатинин в сыворотке крови у пациентов с односторонним стенозом почек артериала, поэтому рекомендуется следить за функцией почек при лечении пациентов с использованием валсартана.
Трансплантация почек
На данный момент нет опыта безопасного использования Вальсартана для пациентов, которые недавно были трансплантированы почек.
Первичный гиперльдостеронизм
Пациенты с первичным гипердостеронизмом не следует получать терапией Valsartan, поскольку основное заболевание влияет на систему Renin Angiotensin-альдостерона.
Аортырный стеноз и митральный клапан, обструктивная гипертрофическая кардиомиопатия
Как и в случае других вазодиловых препаратов, он должен быть особенно осторожен при введении пациентам с помощью стеноза портов или митральным клапаном или обструктивной гипертрофической кардиомиопатией.
PostInfarrict State (40 мг, 80 мг и 160 мг)
Сочетание каптоприла и Вальсартана не показала дополнительного клинического эффекта, вместо того, чтобы риск развития нежелательных реакций увеличился по соответствующим лекарственным средствам по сравнению с лечением. Таким образом, не рекомендуется получать комбинацию ингибитора Valsartan и ACE.
Необходимо начать начинать терапию пациентам, которые претерпели инфаркт миокарда. Обстеження функції нирок слід включити до обстеження пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда. Застосування валсартану пацієнтам після перенесеного інфаркту міокарда часто призводить до деякого зниження артеріального тиску, але припинення терапії через тривалу симптоматичну гіпотензію, як правило, не потрібне за умови дотримання наданих інструкцій щодо дозування.
Серцева недостатність (тільки 40 мг, 80 мг та 160 мг)
У пацієнтів із серцевою недостатністю потрійна комбінація інгібітору АПФ, β-блокатора та валсартану не показала жодної клінічної переваги. Ця комбінація, очевидно, підвищує ризик появи побічних явищ, і тому вона не рекомендується.
Слід з обережністю розпочинати терапію пацієнтів із серцевою недостатністю. Обстеження пацієнтів з серцевою недостатністю завжди повинно включати обстеження функції нирок.
Застосування валсартану пацієнтам із серцевою недостатністю часто призводить до деякого зниження артеріального тиску, але припинення терапії через тривалу симптоматичну гіпотензію, як правило, не потрібне за умови дотримання наданих інструкцій щодо дозування.
У пацієнтів, у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензинової системи (наприклад, у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю із застійними явищами), лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту також було пов'язано з олігурією та/чи прогресивною азотемією та у рідкісних випадках з гострою нирковою недостатністю та/чи летальним наслідком. Оскільки валсартан є антагоністом ангіотензину II, не можна виключати, що застосування валсартану може асоціюватися з порушенням функції нирок.
Ангіоневротичний набряк
Про виникнення набряку Квінке (у тому числі набряку гортані та голосової щілини, що призводить до обструкції дихальних шляхів та/або набряк обличчя, губ, глотки та/або язика) повідомлялось у пацієнтів, які отримували валсартан, деякі з цих пацієнтів мали в анамнезі набряк Квінке при застосуванні інших препаратів, у тому числі і при застосуванні інгібіторів АПФ. При розвитку набряку Квінке лікування препаратом слід негайно припинити. Його повторне застосування протипоказане. (див. розділ «Побічні дії»).
Інші стани при стимуляції ренін-ангіотензинової системи (тільки 320 мг)
У пацієнтів, у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензинової системи (наприклад, у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю із застійними явищами), лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту також було пов'язано з олігурією та/чи прогресивною азотемією та у рідкісних випадках з гострою нирковою недостатністю та/чи летальним наслідком. Оскільки валсартан є антагоністом ангіотензину II, не можна виключати, що застосування валсартану може асоціюватися з порушенням функції нирок.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)
Артеріальна гіпотензія, синкопа, інсульт, гіперкаліємія та зміни функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, спостерігалась у сприйнятливих людей, особливо при комбінації лікарських засобів, які впливають на цю систему. В зв'язку з подвійною блокадою ренін-ангіотензин-альдостеронової системи супутнє застосування аліскірену та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ або інгібіторів АПФ не рекомендується.
Протипоказане супутнє застосування комбінації валсартан/гідрохлоротіазид з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (ШКФ <60 мл/хв/1.73м 2 ) (див. розділ «Протипоказання»).
Особливі застереження щодо неактивних компонентів
Вальсакор® містить лактозу. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозним порушенням всмоктування не можна застосовувати цей лікарський засіб.
Діти
Порушення функції нирок
Застосування препарату дітям із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв та дітям, яким проводять діаліз, не досліджене, тому валсартан не рекомендується застосовувати таким пацієнтам. Дітям із кліренсом креатиніну > 30 мл/хв корекція дози не потрібна. Необхідно ретельно контролювати ниркову функцію на рівні калію у сироватці крові. Це стосується, зокрема, випадків, коли валсартан застосовують наявності інших обставин (висока температура, дегідратація), що, ймовірно, порушують функцію нирок. Протипоказане супутнє застосування валсартану з аліскіреном у пацієнтів з нирковою недостатністю (ШКФ <60 мл/хв/1.73м 2 ) (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Порушення функції печінки
Як і дорослим, Вальсакор® протипоказаний дітям із тяжкою печінковою недостатністю, біліарним цирозом та пацієнтам з холестазом. Клінічний досвід застосування Вальсакору® дітям із печінковою недостатністю легкого та помірного ступені тяжкості обмежений. Доза валсартану таким пацієнтам не повинна перевищувати 80 мг.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Як і при прийомі інших антигіпертензивних засобів, бажано дотримуватись обережності під час керування автотранспортом або роботі з механізмами внаслідок можливого виникнення запаморочення або слабкості.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Подвійна блокада ренін-ангіотензинової системи (РАС) препаратами груп АРА, ІАПФ або аліскіреном
Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні препаратів групи АРА, в тому числі валсартану, з іншими препаратами, що блокують РААС, такими як препарати групи ІАПФ або аліскірен (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину, включаючи валсартану, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШГФ < 60 мл/хв./1,73 м 2 ) протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).
Не рекомендується супутнє застосування
Літій
Під час супутнього прийому інгібіторів АПФ з літієм повідомлялося про оборотне підвищення концентрацій літію у сироватці та токсичність. Через недостатність досвіду щодо супутнього застосування валсартану та літію така комбінація не рекомендується. Якщо доведена необхідність застосування комбінації, рекомендується проведення ретельного моніторингу рівнів літію у сироватці крові.
Калійзберігаючі діуретики, добавки калію, замінники солі, що містять калій, або інші препарати, що можуть збільшити рівні калію
Якщо є потреба у прийомі лікарського препарату, що впливає на рівні калію, у комбінації з валсартаном, рекомендується проводити моніторинг рівнів калію у плазмі крові.
Застереження при супутньому застосуванні
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори COX -2, ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/добу), та неселективні НПЗП
При прийомі антагоністів ангіотензину II супутньо з НПЗП можливе послаблення антигіпертензивного ефекту. Більше того, супутній прийом антагоністів ангіотензину II та НПЗП може призвести до погіршення функції нирок та підвищення рівня калію у сироватці крові. Тому рекомендується моніторинг функції нирок на початку лікування, а також адекватне забезпечення пацієнта рідиною.
Транспортери
За результатами досліджень in vitro валсартан є субстратом для печінкового транспортера захоплення OATP1B1/OATP1B3 та печінкового транспортера виведення MRP2. Клінічне значення цих даних невідоме. Одночасне застосування інгібіторів транспортера захоплення (наприклад рифампіцину, циклоспорину) або транспортера виведення (наприклад ритонавіру) може збільшити системну експозицію валсартану. Слід дотримуватися належних заходів на початку або в кінці супутнього застосування цих лікарських засобів.
Інші
Не було виявлено взаємодії валсартану з будь-якою з таких речовин: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлоротіазид, амлодипін, глібенкламід.
Діти
Рекомендується обережність при одночасному застосуванні дітям з артеріальною гіпертензією валсартану та інших речовин, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, яка може підвищити рівень калію у сироватці крові.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Валсартан – це активний, специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II. Він діє селективно на підтип рецепторів AT 1 , відповідальних за відомі ефекти ангіотензину II. Підвищені рівні ангіотензину II у плазмі крові після блокади валсартаном рецепторів AT 1 можуть стимулювати незаблоковані рецептори AT 2 , що регулюють дію рецепторів AT 1 . Валсартан не проявляє будь-якої агоністичної активності відносно рецепторів AT 1 і має значно більшу спорідненість (приблизно у 20000 разів) до рецепторів AT 1 , ніж до рецепторів AT 2 . Невідомо, чи зв'язується валсартан з іншими гормональними рецепторами, чи блокує їх або іонні канали, важливі для регуляції серцево-судинної системи.
Валсартан не пригнічує активності АПФ (відомого також як кініназа II), що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II та каталізує розпад брадикініну. Антагоністи ангіотензину II не спричинюють кашлю, оскільки не впливають на активність ангіотензинперетворювального ферменту і не посилюють продукцію брадикініну та субстанції Р.
Лікування валсартаном пацієнтів з артеріальною гіпертензією призводило до зниження артеріального тиску, не впливаючи на частоту серцевих скорочень.
У більшості пацієнтів гіпотензивна дія розвивається протягом 2 годин після одноразового перорального застосування, а максимальний ефект з боку артеріального тиску досягається протягом 4-6 годин. Гіпотензивний ефект триває більше 24 годин після прийому дози. Під час повторного застосування максимальне зниження артеріального тиску досягається через 4 тижні та зберігається протягом усього періоду тривалого лікування. При сполученому застосуванні з гідрохлоротіазидом досягається додаткове зниження артеріального тиску.
Різке припинення прийому валсартану не призводить до раптового підвищення артеріального тиску та інших небажаних клінічних явищ у пацієнтів.
При тривалому застосуванні пацієнтам з артеріальною гіпертензією встановлено, що препарат не мав істотного впливу на рівень загального холестерину, сечової кислоти, а також при дослідженнях натще – на концентрацію тригліцеридів і глюкози у сироватці крові.
Застосування препарату призводить до зменшення випадків госпіталізації з приводу серцевої недостатності, уповільнення прогресування серцевої недостатності, поліпшення функціонального класу за класифікацією NYHA, збільшення фракції викиду, а також до зменшення ознак і симптомів серцевої недостатності та покращення якості життя порівняно з плацебо.
Валсартан був також ефективним для зменшення летальності від серцево-судинної патології та випадків госпіталізації внаслідок серцевої недостатності, а також рецидивуючого інфаркту міокарда. Валсартан позитивно впливав на такий показник, як період часу після перенесеного гострого інфаркту міокарда до появи перших проявів серцево-судинної патології, що призводять до летального наслідку.
Діти
Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів та ожиріння були найбільш частими медичними умовами, що сприяють розвитку артеріальної гіпертензії у дітей.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Після перорального застосування препарату пікові концентрації валсартану у плазмі крові досягаються за 2-4 години, у вигляді розчину – через 1-2 години. Середня абсолютна біодоступність таблеток та розчину препарату становить 23 % і 39 % відповідно. Прийом їжі знижує експозицію до валсартану приблизно на 40 % та пікові концентрації у плазмі крові приблизно на 50 %, хоча приблизно через 8 годин після застосування концентрації валсартану у плазмі крові є аналогічними що у стані натще, що у стані ситості. Однак таке зниження експозиції не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту, і тому валсартан можна застосовувати або під час прийому їжі, або між прийомами.
Розподіл
Об'єм розподілу валсартану у стабільному стані після внутрішньовенного введення становить приблизно 17 л, вказуючи на те, що валсартан не розподіляється у тканини екстенсивно. Валсартан добре зв'язується з білками сироватки крові (94-97 %), здебільшого з альбуміном.
Біотрансформація
Валсартан не біотрансформується у великому об'ємі, оскільки лише близько 20 % дози відновлюється у формі метаболітів. Гідроксиметаболіт був визначений у плазмі крові у малій концентрації (менш ніж 10 % AUC валсартану). Даний метаболіт є фармакологічно неактивним.
Виведення
Валсартан показує мультиекспоненціальну кінетику розпаду (t 1/2 a <1 години та t 1/2 β приблизно 9 годин). Валсартан головним чином виводиться через жовчовивідні шляхи з фекаліями (близько 83 % дози) та через нирки з сечею (близько 13 % дози), здебільшого у незміненому вигляді. Після внутрішньовенного введення кліренс валсартану з плазми крові становить приблизно 2 л/годину, а його кліренс із нирок становить 0,62 л/годину (близько 30 % загального кліренсу). Період напіввиведення валсартану становить 6 годин.
Пацієнти із серцевою недостатністю (тільки 40 мг, 80 мг та 160 мг)
Середній час досягнення найвищої концентрації і період напіввиведення валсартану у пацієнтів із серцевою недостатністю і здорових добровольців однакові. Величини площі під кривою «концентрація-час» (AUC) і максимальної концентрації валсартану збільшуються лінійно і майже пропорційно підвищенню дози вище клінічного діапазону (40-160 мг 2 рази на добу). Коефіцієнт кумуляції становить у середньому 1,7. Кліренс валсартану після прийому внутрішньо становить приблизно 4,5 л/годину. Вік не впливає на кліренс препарату у пацієнтів із серцевою недостатністю.
Окремі групи пацієнтів
Хворі літнього віку
У деяких хворих літнього віку системний вплив валсартану був дещо більше виражений, ніж у хворих молодого віку; однак не було показано будь-якої клінічної значущості цього.
Хворі з порушенням функції нирок
Не було виявлено кореляції між функцією нирок і системним впливом валсартану. Тому хворим з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну > 10 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. На даний момент немає досвіду щодо безпеки застосування препарату пацієнтам із кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та пацієнтам, які проходять діаліз, тому валсартан слід з обережністю застосовувати таким пацієнтам. Валсартан має високий ступінь зв'язування з білками плазми крові, і його виведення при гемодіалізі малоймовірне.
Хворі з порушенням функції печінки
Приблизно 70 % від величини дози препарту, що всмокталася, екскретується з жовчю переважно у незміненому вигляді. Валсартан не піддається значній біотрансформації, і, як можна очікувати, системний вплив валсартану не корелює зі ступенем порушень функції печінки. Тому хворим із печінковою недостатністю небіліарного походження і при відсутності холестазу корекція дози валсартану не потрібна. Було показано, що у хворих із біліарним цирозом печінки або обструкцією жовчививідних шляхів AUC валсартану збільшується приблизно вдвічі.
З порушенням функції нирок
Застосування препарату дітям із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв та дітям, яким проводять діаліз, не вивчалося, тому валсартан не рекомендується таким пацієнтам. Для дітей із кліренсом креатиніну > 30 мл/хв корекція дози не потрібна. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості :
таблетки по 40 мг: жовто-коричневі, круглі, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;
таблетки по 80 мг : – рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;
таблетки по 160 мг : – жовто-коричневі, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;
таблетки по 320 мг : – світло-коричневі, капсулоподібні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку.
Термін придатності.
Таблетки по 40 мг, 80 мг, 160 мг – 3 роки.
Таблетки по 320 мг – 2 роки.
Умови зберігання.
Таблетки по 40 мг, 80 мг, 160 мг зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Таблетки по 320 мг зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Таблетки по 40 мг : 7 таблеток у блістері; по 4 блістери у картонній коробці;
10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці;
14 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.
Таблетки по 80 мг, 160 мг : 7 таблеток, у блістері; по 4 або по 12 блістерів у картонній коробці;
10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці;
14 таблеток у блістері; по 2 або по 6 блістерів у картонній коробці;
Таблетки по 320 мг: 10 таблеток у блістері; по 3 або 6 блістерів у картонній коробці;
14 таблеток по 2 або 4 блістери у картонній коробці;
15 таблеток у блістері; по 2 або 4 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место, Словенія/
KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.
Місцезнаходження .
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/
Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
ВАЛСАРТАН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы

 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов