В корзине нет товаров
ЛОРИСТА табл. п/плен. оболочкой 50 мг блистер №30

ЛОРИСТА табл. п/плен. оболочкой 50 мг блистер №30

rx
Код товара: 177743
Производитель: KRKA (Словения)
19,00 EUR
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 04.10.2022
Написать жалобу
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата

Lorista ®
(Lorista ®)
Место хранения:
Активное вещество: 1 таблетка содержит 12,5 мг, 25 мг, 50 мг или 100 мг лощартана калия;
Вспомогательные вещества: целактоза (моногидрат лактозы и целлюлозной порошок), кукурузный крахмал, крахмал прежелатинатизирован, микрокристаллическая целлюлоза, коллоидный безводный диоксид кремнезем, стеарат магния, гидроизомированная, тальк, пропилен, диоксид титана (E 171), окрашивающий хинолин желтый (E 104) - только таблетки 12,5 мг и 25 мг.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Фармакотерапевтическая группа . Простые препараты рецепторные антагонисты, ангиотензин II.
Код ATC A01 S09S.
Клинические характеристики.
Показания .
- Лечение существенной гипертонии у взрослых и детей в возрасте 6 лет.
- Лечение почечной болезни у взрослых пациентов с гипертонии и диабетом типа II Mellitus с протеинурией ≥ 0,5 г / день - как часть антигипертензивной терапии.
- лечение хронической сердечной недостаточности (у пациентов в возрасте 60 лет), когда использование ангиотензинско-преобразования фермента (ACE) невозможно из-за несовместимости, особенно кашляна или противопоказанного. Пациенты с сердечной недостаточностью, состояние которого стабилизировано ингибиторами ACE, не должно передаваться в лечение Лосартана. Пациент левой желудочковой фракции выброса желудочков должен составлять ≤ 40%, состояние должно быть клинически стабильным, и пациент должен следовать предписанной обработке режима лечения для хронической сердечной недостаточности.
- Сокращение риска инсульта у взрослых пациентов с гипертонией и гипертрофией левой желудочке, которая документирована с использованием ECG.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к Лосартану или любую другую компонент препарата.
Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»). Серьезные нарушения функции печени. Одновременное использование с алискиренами пациентов с диабетом или нарушением функции почек (SCHF <60 мл / мин / 1,73 м 2 ) (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия»).
Способ применения и доза.
Таблетки Лосартан должны пить стакан воды.
Использование препарата не зависит от еды.
Артериальная гипертония
Обычно запуск и обслуживание доза для большинства пациентов составляет 50 мг 1 раз в день (1 таблетка Loristy 50 мг). Максимальный антигипертензивный эффект на
3-6 неделя лечения. Некоторые пациенты могут найти благоприятное увеличение дозы до 100 мг 1 раз в день (утром).
Лористу можно использовать в сочетании с другими антигипертензивными препаратами, особенно диуретиками (например, гидрохлоротиазид).
Пациенты с гипертонией и диабетом типа II Meliites с протеинурией ≥ 0,5 г / день
Обычно начальная доза составляет 50 мг (1 таблетка Loristy) 1 каждый день. Доза может быть увеличена до 1 100 мг один раз в день в зависимости от того, что является артериальным давлением 1 месяц после начала лечения. Лористу можно использовать с другими антигипертензивными агентами (например, диуретики, блокировщиками кальциевых каналов, α- или β-рецепторные и централизованно-актерские агенты), а также с инсулином и другими лекарственными средствами гипогликемии (например, сульфонилмоллы, глитазоны и ингибиторы глюкозидазы).
Сердечная недостаточность
Обычно лористы исходной дозы у пациентов с хронической сердечной недостаточностью составляет 12,5 мг 1 раз в день. Как правило, доза титрована с еженедельными интервалами (т. Е. 12,5 мг в день, 25 мг в день, 50 мг в день) до обычной дозы обслуживания 50 мг (1 таблетка Loristy)
1 в день в зависимости от индивидуальной толерантности.
Снижение риска инсульта у пациентов с гипертонии и левой желудочковой гипертрофией, которые документированы с использованием ECG
Обычно начальная доза составляет 50 мг Losartan (одна таблетка Loristy 50 мг) 1 каждый день. В зависимости от изменений артериального давления до лечения следует добавлять к гидрохлоротиазиду при низкой дозе и / или увеличить дозу до 100 мг Loristy 1 в день.
Отдельные группы пациентов
Применение пациентов с низким объемом крови
Пациенты с низким объемом крови (например, путем лечения высоких доз диуретики) терапия должны начинаться с дозы 25 мг 1 раз в день.
Использование у пациентов с почечной недостаточностью и пациентами, подвергающимися сеансами гемодиализа
При назначении Loristy пациентов с почечной недостаточностью и пациентами, подвергающимися сеансами гемодиализа, требуется проведение начальной регулировки дозы.
Использование у пациентов с ухудшением печени
Для пациентов с историей обесценения печени следует учитывать использование препарата в более мелких дозах. Нет опыта у пациентов с тяжелыми печеночными нарушениями, потому что Лосартан противопоказан в этой группе пациентов.
Применение к детям
Данные о эффективности и безопасности Losartan детей в возрасте от 6 до 18 лет для лечения гипертонии ограничены. Существует мало данных о фармакокинетике у детей с гипертонией в возрасте 1 месяц. Для детей, которые могут проглотить таблетки, и, в котором массы тела более 20 кг и до 50 кг рекомендуемая доза составляет 25 мг 1 раз в день. В исключительных случаях доза может быть увеличена до максимума - 50 мг 1 раз в день. Доза должна регулироваться в зависимости от влияния на артериальное давление.
У пациентов весом более 50 кг, как правило, одна доза 50 мг 1 раз в день. В исключительных случаях доза может быть увеличена до максимума - 100 мг 1 раз в день. Использование доз выше 1,4 мг / кг (100 мг или более) в день у детей не изучалось.
Лосартан не рекомендуется использовать у детей до 6 лет, потому что данные о употреблении наркотиков в этой группе пациентов недостаточно.
Препарат не рекомендуется для использования у детей с гломерелярной скоростью фильтрации <
30 мл / мин / 1,73 м 2, как нет соответствующих данных о приложении.
Лосартан также не рекомендуется использовать у детей с нарушениями функции печени.
Применение пациентам летнего возраста
Как правило, нет необходимости регулировать начальную дозу для пожилых пациентов, хотя следует учитывать возможность препарата при исходной дозе 25 мг у пациентов среди пациентов
75.
Неблагоприятные реакции.
Побочные реакции, которые часто сообщают во время клинических испытаний, были головокружение.
Гипертония.
Нервная система: головокружение, сонливость, головная боль, бессонница, мышечные судороги.
От сердца, чувствуя сердцебиение, стенокардина.
Из системы кровообращения: симптоматическая гипотензия (особенно у пациентов с внутрисосудистым дегидратом, такая как у пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью или при лечении с диуретиками в высоких дозах), зависимых дозами ортостатических эффектов.
Кожа и подкожная клетчатка: сыпь.
Из пищеварительного тракта: боль в животе, диспепсия, запор.
Из дыхательной системы: кашель, ринит, синусит, фарингит, инфекция верхних дыхательных путей.
Общее состояние и расстройства, связанные со способом подготовки: астения, усталость, отек.
Лабораторные выводы. Изменения в стандартных лабораторных параметрах редко связаны с использованием таблеток Losartan. Уровень Alt увеличился редким и обычно возвращается к нормальному после прекращения препарата. Гиперкалемия (сывороточная сыворотка калия>
5,5 мг / дл) наблюдалось у 1,5% пациентов с гипертонией.
Пациенты с левой желудочковой гипертрофией сердца.
По нервной системе : головокружение.
Из слушания и лабиринта: головокружение.
Общее состояние и расстройства, связанные с методом приготовления: астения / усталость.
Хроническая сердечная недостаточность.
Нервная система: головокружение, головная боль, парестезия.
От сердца, обморочном, предсердие фибрилляции, инсульт.
От сердечно-сосудистой системы: гипотензия, в том числе ортостатический дозозависимый эффект.
Из дыхательной системы, груди и средостения, одышка.
Из пищеварительного тракта: диарея, тошнота, рвота.
Кожа и подкожная клетчатка, вартикария, зубит, сыпь.
Со стороны мочевыводящих путей: почечная дисфункция, почечная недостаточность
Общее состояние и расстройства, связанные с методом приготовления: астения / усталость.
Лабораторные выводы: гиперкалиемия, повышенная кровяная мочевина, креатинин и калий в сыворотке в сыворотке крови.
Гипертония и диабет типа II, сопровождающиеся заболеванием почек.
По нервной системе : головокружение.
Из системы кровообращения: артериальная гипотензия.
Общее состояние и расстройства, связанные с методом приготовления: астения / усталость.
Лабораторные выводы: гипогликемия, гиперкалиемия.
Дополнительные побочные реакции.
Из системы крови и лимфатической системы: анемия.
Из сердца, обмороз, пальпитация.
Из сердечно-сосудистой системы: ортостатическая гипотензия.
Гит: диарея.
Из опорно-двигательной системы и боли соединительной ткани в спине.
Со стороны мочевыводящих путей, инфекция мочевыводящих путей.
Общее состояние и расстройства, связанные с методом подготовки: симптомы гриппа.
Лабораторные выводы: гиперкалиемия (у пациентов с диабетом и нефтепатией типа II).
После маркетингового наблюдения.
Из системы крови и лимфатической системы: анемия, тромбоцитопения.
Из слушания и лабиринта: ушах.
Иммунная система: редко - реакции гиперчувствительности (анафилактические реакции, ангиодиома, включая набухание гортани и голота, что приводит к обручению дыхательных путей и / или отек лица, губ, горла и / или языка); Некоторые пациенты имели историю ангиопемы, связанные с использованием других лекарств, включая ингибиторы ACE; Васкулит, в том числе Хенох Пурпура Шенляйн-.
Нервная система: мигрень, дишевзия.
Из дыхательной системы, груди и средостения, кашель.
Из пищеварительного тракта: диарея, панкреатит, рвота.
Общее состояние и расстройства, связанные с методом приготовления: нездаження.
Гепатобилиарная система: гепатит, ненормальная функция печени.
Кожа и подкожная клетчатка, уравнение, зуд, сыпь, фоточувствительность, эритродерма.
Из опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: Мьялгия, артралгия, рабдомиолиза.
Репродуктивная система и грудь: эректильная дисфункция / импотенция.
Из почек и мочевых путей, как следствие ингибирования системы ренин-ангиотензин-альдостерона сообщила об изменении почечной функции, включая почечную недостаточность у пациентов с риском; Такие изменения функции почек могут быть обратимыми с прекращением терапии.
От умственной депрессии.
Лабораторные выводы: гипонатриемия.
Дети
Профиль неблагоприятных реакций у детей похож на профиль у взрослых пациентов. Данные о побочных реакциях у детей ограничены.
Передозировка.
Симптомы
Есть ограниченные данные о передозировке Лосартана. В зависимости от степени интоксикации могут показать симптомы, такие как гипотензия, тахикардия, благодаря брадикардии.
Уход
Терапевтические меры зависят от продолжительности времени, прошедшего после принятия препарата, природы и тяжести симптомов. Приоритетная активность должна быть функцией стабилизации сердечно-сосудистой системы. После оральной передозировки показано использование активированного углерода в соответствующей дозе. Рекомендуемые мероприятия включают стимулирование рвоты и желудочного промысла. Позже следует часто следить за жизненно важными признаками тела и при необходимости приспосабливаться. Лосартан и активные метаболиты не удаляются во время диализа.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность
Препарат противопоказан для использования беременных или женщин, которые планируют забеременеть. Если во время лечения препарат подтверждается беременностью, его использование должно быть немедленно прекращено и заменено другим лекарственным средством, позволяющим использовать у беременных женщин.
Эпидемиологические данные о тератогенном воздействии риска благодаря использованию ингибиторов ACE во время I триместра беременности не убедительны, однако небольшой повышенный риск не исключен. Поскольку нет контролируемых эпидемиологических данных о риске использования антагонистов рецепторов ангиотензина II (Araii), аналогичные риски могут существовать для этого класса лекарств. За исключением случаев продолжения лечения Araii считается необходимым, пациенты, планирующие беременности, должны назначать альтернативное антигипертензивное лечение с установленным профилем безопасности в отношении использования во время беременности. Если беременность диагностируется, лечение Araii следует немедленно остановить и, при необходимости, следует инициировать альтернативное лечение. Известно, что приложение для триместуров беременности Araii II и III приводит к тому, что фетотоксиенные эффекты (снижение почечной функции, олихогидрамнион, отсроченная окопания костей черепа) и демонстрирует неонатальную токсичность (почечную недостаточность, гипотензию, гиперкалемию).
Если во время второго триместра применяется ARA II II для ультразвуковой проверки почечной функции и состояния костей черепа.
Состояние новорожденных, чьи матери использовали Арайи, следует часто проверять развитие артериальной гипотензии.
Период кормления груди
При отсутствии какой-либо информации об использовании Лосартана во время грудного вскармливания получают Losartan не рекомендуется. Желательно использовать альтернативные препараты с лучшими установленными профилями безопасности во время кормления грудью, особенно при подаче новорожденных или преждевременных детей.
Дети.
Лосартан не рекомендуется для использования у детей менее 6 лет, поскольку эта группа пациентов относительно данных ограничена.
Особенности приложения.
ангионевротический отек
Возможность возникновения ангионеротического отека возможна. Это должно часто следить за состоянием пациентов с ангиодиоэмию (отек лица, губ, горла и / или языка) в истории.
Гипотензия и водный и электролит дисбаланс
Симптоматическая гипотензия, особенно после использования первой дозы или после увеличения дозы, может происходить у пациентов с низким внутрисосудистым объемом или дефицитом натрия, вызванным использованием сильных диуретиков, диетического ограничения приема соли, диарея или рвота. Эти условия требуют коррекции перед лечением Loristoyu ® или более низкой начальной дозы. Те же рекомендации, относящиеся к детям в возрасте от 6 до 18 лет.
Электролит дисбаланс
Дисбаланс электролита часто наблюдается у пациентов с нарушенными почечными функциями (диабетом или нет), которые следует учитывать. Во время клинического исследования с участием пациентов с диабетом типа II и нефропатической заболеваемостью гиперкалемии было выше при лечении Лосартана по сравнению с плацебо. Следовательно, вы должны часто проверять концентрацию калия в кровяных и плазменных ставках креатинина, особенно у пациентов с сердечной недостаточностью и зазором креатинина 30-50 мл / мин.
Не рекомендуется для сопутствующего использования лозартана и калийно-бесперебойных диуретиков, добавок, содержащих калий и заменители соли, содержащие калий.
Нарушение функции печени
На основании фармакокинетических данных указывают значительное увеличение концентраций лощартана в плазме пациентов с циррозом печени, следует учитывать снижение дозы у пациентов с историей дисфункции печени. Нет опыта терапевтического использования Лосартана у пациентов с тяжелыми печеночными нарушениями, потому что Лосартан не может принимать таких пациентов.
Лосартан не рекомендуется использовать у детей с нарушениями функции печени.
Нарушение функции почек
Сообщается о изменениях почечной функции, включая почечную недостаточность, связанную с ингибированием системынин-ангиотензиновой системы (особенно у пациентов с почечной функцией, зависящей от системы ренин-ангиотензина-альдостерона, то есть пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью или ранее существующим почечным нарушением. ).
Препараты, которые влияют на систему ренин-ангиотензина-альдостерона, могут вызывать повышенные уровни мочевины крови и креатинина сыворотки у пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или стенозной артерией одной почек. Эти изменения функции почек могут быть обратимыми после прекращения терапии. Лосартан должен использоваться с осторожностью у пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или стенозом одиночной почкой артерией.
Использование детей с почечной недостаточностью
Лозартан не рекомендований для застосування дітям зі швидкістю клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73 м 2 , оскільки немає відповідних даних щодо застосування.
Протягом періоду застосування лозартану слід регулярно перевіряти функцію нирок, оскільки можливе її погіршання. Особливо це стосується ситуацій, коли лозартан застосовують при наявності інших паталогічних станів (гарячка, дегідратація), які можуть впливати на ниркову функцію.
Одночасне застосування лозартану та інгібіторів АПФ погіршує функцію нирок, тому така комбінація не рекомендована.
Трансплантація нирки
Немає досвіду щодо безпеки застосування препарату пацієнтам, яким нещодавно проведено трансплантацію нирки.
Первинний гіперальдостеронізм
У пацієнтів із первинним гіперальдостеронізмом, як правило, не спостерігається ефекту при застосуванні антигіпертензивних препаратів, що діють щляхом пригнічення ренін-ангіотензинової системи. Тому Лоріста не рекомендована для цієї групи пацієнтів.
Захворювання коронарних артерій та цереброваскулярні захворювання
Як і при застосуванні інших антигіпертензивних препаратів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічними захворюваннями коронарних артерій та цереброваскулярними захворюваннями може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Серцева недостатність
Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у пацієнтів із серцевою недостатністю з порушенням функції нирок або без нього існує ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії і (часто гострого) порушення функції нирок.
Немає достатнього терапевтичного досвіду застосування лозартану пацієнтам із серцевою недостатністю і супутнім тяжким порушенням функції нирок, пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю (клас IV за класифікацією NYHA), а також пацієнтам із серцевою недостатністю і симптоматичною, небезпечною для життя серцевою аритмією. Тому лозартан слід застосовувати з обережністю такій групі пацієнтів. Слід з обережністю одночасно застосовувати комбінацію лозартану з β-блокаторами.
Стеноз аортального і мітрального клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
Як і при застосуванні інших вазодилататорів, з особливою обережністю призначають препарат пацієнтам зі стенозом аортального або мітрального клапана або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.
Вагітність
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ не слід розпочинати під час вагітності. За винятком випадків, коли продовження терапії АРАІІ вважається необхідним, пацієнткам, які планують вагітність, слід призначити альтернативну антигіпертензивну терапію із встановленим профілем безпеки щодо застосування у період вагітності. Якщо діагностовано вагітність, лікування АРАІІ слід негайно припинити і, якщо необхідно, слід розпочати альтернативне лікування.
Інші попередження і застереження
Як встановлено стосовно інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, лозартан та інші антагоністи ангіотензину менш ефективні для зниження артеріального тиску у пацієнтів негроїдної раси, ніж в інших пацієнтів, можливо, через низьку активність реніну у групі негроїдних пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Особлива інформація про деякі з допоміжних речовин
Лоріста містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)
При супутньому застосуванні аліскірену та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ або інгібіторів АПФ підвищується ризик артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та зміни функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність. У зв'язку з подвійною блокадою ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) супутнє застосування аліскірену та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ або інгібіторів АПФ не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») . У випадку крайньої необхідності подвійної блокади РААС слід ретельно перевіряти функцію нирок, рівень електролітів у крові та артеріальний тиск. Не слід одночасно застосувати антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ та інгібітори АПФ пацієнтам з цукровим діабетом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не проводилися дослідження щодо впливу препарату на здатність управляти автотранспортом та іншими механізмами. Однак слід пам'ятати про можливість розвитку таких побічних реакцій, як запаморочення та сонливість, особливо на початку лікування та при підвищенні дози препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Інші антигіпертензивні препарати можуть посилювати гіпотензивний ефект лозартану. До інших препаратів, що можуть викликати артеріальну гіпотензію, належать трициклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби, баклофен, аміфостин. Основним або побічним ефектом одночасного застосування цих препаратів із гіпотензивними засобами може бути збільшення ризику виникнення артеріальної гіпотензії. Лозартан метаболізується переважно за участю системи цитохрому P450 (CYP) 2C9 з утворенням активного метаболіту карбоксильної кислоти. У ході клінічних дослідженнь було встановлено, що флуконазол (інгібітор CYP2C9) знижує експозицію активного метаболіту приблизно на 50 %. Встановлено, що одночасне застосування лозартану та рифампіцину (індуктора ферментів метаболізму) призводить до зниження на 40 % концентрації активного метаболіту у плазмі крові. Клінічне значення цього ефекту невідоме. Немає відмінності в експозиції при одночасному застосуванні лозартану та флувастатину (слабкого інгібітору CYP2C9). Так само, як і при застосуванні інших препаратів, які блокують ангіотензин ІІ або його ефекти, одночасне застосування препаратів, що затримують калій в організмі (наприклад калійзберігаючих діуретиків: спіронолактону, тріамтерену, амілориду) або можуть підвищувати рівні калію (таких як гепарин), або добавок, що містять калій, або замінників солі з калієм може призвести до підвищення вмісту калію у сироватці крові. Одночасне застосування таких засобів не рекомендоване. Про оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та виникнення токсичних проявів повідомлялося при одночасному застосуванні літію з інгібіторами АПФ. Також дуже рідко повідомлялося про такі прояви при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Одночасне лікування препаратами літію та лозартаном слід проводити з обережністю. Якщо застосування такої комбінації вважається необхідним, рекомендовано перевіряти рівень літію в сироватці крові протягом комбінованого лікування.
При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ і нестероїдних протизапальних препаратів (наприклад селективних інгібіторів циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), ацетилсаліцилової кислоти у дозах, що чинять протизапальну дію, неселективних НПЗП) може послаблюватися антигіпертензивний ефект. Одночасне застосування антагоністів ангіотензину ІІ або діуретиків із НПЗП може призводити до підвищення ризику погіршання функції нирок, включаючи можливий розвиток гострої ниркової недостатності, а також до підвищення рівня калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з існуючим порушенням функції нирок. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам слід проводити відповідну дегідратацію, також слід розглянути питання щодо моніторингу функції нирок після початку одночасного застосування препаратів, а також періодично впродовж лікування.
Дослідження показали, що внаслідок подвійної блокади РААС при супутньому застосуванні інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену підвищується ризик побічних реакцій таких як, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та зміни функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність порівняно із застосуванням одного агента ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (див. розділи «Протипоказання» , « Особливості застосування» .
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Лозартан – це синтетичний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (типу АТ 1 ) для перорального застосування. Ангіотензин ІІ – потужний вазоконстриктор – є активним гормоном ренін-ангіотензинової системи і одним з найважливіших факторів патофізіології артеріальної гіпертензії. Ангіотензин II зв'язується з рецептором AT 1 , який міститься у багатьох тканинах (наприклад у гладких м'язах судин, надниркових залозах, нирках і серці), визначаючи низку важливих біологічних ефектів, у тому числі вазоконстрикцію і звільнення альдостерону. Ангіотензин ІІ також стимулює проліферацію клітин гладких м'язів.
Лозартан селективно зв'язується з рецептором АТ 1 . В умовах іn vitro та in vivo лозартан та його фармакологічно активний метаболіт – карбоксильна кислота (E-3174) – блокують усі фізіологічно вагомі впливи ангіотензину ІІ, незалежно від джерела або шляху синтезу.
Лозартан не зв'язується і не блокує інші рецептори гормонів або іонні канали, важливі для серцево-судинної регуляції. Лозартан не пригнічує АПФ (кіназу ІІ) – фермент, який сприяє розпаду брадикініну. Внаслідок цього не відбувається посилення небажаних ефектів, опосередкованих брадикініном.
Під час застосування лозартану усунення негативної оборотної реакції ангіотензину ІІ на секрецію реніну призводить до підвищення активності реніну у плазмі крові (АРП). Таке підвищення АРП призводить до зростання концентрації ангіотензину ІІ у плазмі крові. Хоча відбувається таке зростання, антигіпертензивна активність і супресія концентрації альдостерону у плазмі крові зберігаються, що свідчить про ефективну блокаду рецепторів ангіотензину ІІ. Після відміни лікування лозартаном активність реніну у плазмі крові і показники рівнів ангіотензину ІІ протягом 3 днів повертаються до початкових значень.
Як лозартан, так і його основний метаболіт мають вищу спорідненість з АТ 1 -рецепторами, ніж з АТ 2 -рецепторами. Активний метаболіт у 10-40 разів активніший, ніж лозартан.
Фармакокінетика.
Абсорція
Після перорального прийому лозартан добре всмоктується і підлягає метаболізму першого проходження з формуванням активного метаболіту карбоксильної кислоти та неактивних метаболітів. Системна біодоступність таблеток лозартану становить приблизно 33 %. Середні максимальні концентрації лозартану та його активного метаболіту досягаються відповідно через 1 годину і 3-4 години.
Розподіл
Понад 99 % лозартану та його активного метаболіту зв'язуються з протеїнами плазми крові, передусім з альбуміном. Об'єм розподілу лозартану становить 34 л.
Біотрансформація
Приблизно 14 % лозартану при внутрішньовенному введенні або пероральному застосуванні перетворюється на активний метаболіт. Після внутрішньовенного і перорального застосування лозартану калію, міченого 14 С, радіоактивність у циркулюючій плазмі крові, як правило, характеризується лозартаном та його метаболітом. Мінімальна конверсія лозартану до його активного метаболіту спостерігалася приблизно в 1 % випадків.
Окрім активного метаболіту, утворюються і неактивні метаболіти.
Виведення
Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить 600 мл/хв і 50 мл/хв відповідно. Нирковий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить приблизно
74 мл/хв і 26 мл/хв відповідно. Коли лозартан застосовують перорально, приблизно 4 % дози виділяється у незміненому вигляді із сечею і приблизно 6 % дози виділяється із сечею у вигляді активного метаболіту. Фармакокінетичні властивості лозартану та його активного метаболіту лінійні при пероральних дозах лозартану калію до 200 мг.
Після перорального застосування концентрації у плазмі крові лозартану та його активного метаболіту зменшуються поліекспоненційно з кінцевим періодом напіввиведення приблизно 2 години і 6-9 годин відповідно. При дозі 100 мг, застосованій 1 раз на добу, лозартан і його активний метаболіт не накопичуються у плазмі крові у значній кількості.
Лозартан та його метаболіти виводяться як із жовчю, так і з сечею. Після перорального застосування/внутрішньовенного введення 14 С-міченого лозартану приблизно 35 %/43 % радіоактивно міченого препарату було виявлено у сечі і 58 %/50 % у калі.
Окремі групи пацієнтів
Концентрації лозартану та його активного метаболіту у плазмі крові пацієнтів літнього віку з артеріальною гіпертензією значущо не відрізняються від даних показників у молодих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Концентрації лозартану у плазмі крові були у 2 рази вищі у жінок з артеріальною гіпертензію порівняно з чоловіками, тоді як концентрації активного метаболіту у плазмі крові у чоловіків і жінок суттєво не відрізнялися.
При прийомі внутрішньо пацієнтами з легким та помірним алкогольним цирозом печінки концентрації лозартану та його активного метаболіту у плазмі крові виявлялися відповідно у 5 та 1,7 раза вищими, ніж у молодих чоловіків-добровольців.
Концентрації лозартану у плазмі крові у пацієнтів із кліренсом креатиніну вище 10 мл/хв не відрізнялися від таких в осіб із незміненою функцією нирок. При порівнянні площі під кривою «концентрація-час» (AUC) у пацієнтів із нормальною функцією нирок AUC лозартану, виявилася приблизно у 2 рази більшою ніж у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.
Плазмові концентрації активного метаболіту не змінюються у пацієнтів із порушенням функції нирок або хворих, які перебувають на гемодіалізі.
Лозартан і його активний метаболіт не можуть бути виведені за допомогою гемодіалізу.
Фармакокінетика у дітей
Фармакокінетика лозартану вивчалася за участю 50 дітей з артеріальною гіпертензією віком від 1 місяця до 16 років після перорального застосування 1 раз на добу в дозах від 0,54 до 0,77 мг/кг (середні дози).
Результати показали, що активний метаболіт лозартану утворюється у пацієнтів усіх вікових груп. Результати вказують на приблизно аналогічні показники фармакокінетики лозартану після перорального застосування у новонароджених і дітей дошкільного і шкільного віку.
Фармакокінетичні показники метаболіту відрізнялися більше залежно від вікової групи. При порівнянні дітей дошкільного віку і підлітків такі відмінності були статистично значущими. Експозиція у новонароджених і дітей віком до 2 років була порівняно високою.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 12,5 мг: жовті овальні, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
таблетки по 25 мг: жовті, овальні, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з одного боку;
таблетки по 50 мг: білі, круглі, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеними краями та рискою з одного боку;
таблетки по 100 мг: білі, овальні, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. 10 таблеток у блістері; по 3 або по 6, або по 9 блістерів у картонній коробці;
14 таблеток у блістері; по 1 або по 2, або по 4, або по 6, або по 7 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место, Словенія/
KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.
ТАД Фармa ГмбХ, Німеччина/
TAD Pharma GmbH, Germany.
Місцезнаходження .
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/
Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
Д-27472 Куксхавен, Хайнц-Лохманн-Штрассе 5, Німеччина/
D-27472 Cuxhaven, Heinz - Lohmann – Strasse 5 Germany.
ЛОЗАРТАН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы

 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов