В корзине нет товаров
КАПТОПРИЛ табл. 50 мг блистер №20

КАПТОПРИЛ табл. 50 мг блистер №20

rx
Код товара: 3906
Производитель: KRKA (Словения)
13,00 EUR
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.10.2022
Написать жалобу
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Каптоприл
( Каптоприл )
Место хранения:
Активный ингредиент: CapptOril;
1 таблетка содержит 12,5 мг или 25 мг, или 50 мг капптоприла;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, кукурузный крахмал, стеариновая кислота, моногидрат лактозы, стеариновая кислота.
Лекарственная форма. Таблетки
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы ангиотензина трансформируют фермент.
Код УАТС C09A A01.
Клинические характеристики.
Индикация.
- артериальная гипертония;
- Сердечная недостаточность:
Каптоприл назначал для лечения хронической сердечной недостаточности с уменьшением систолической функции желудочков, в сочетании с диуретиками, если они разработаны с помощью цифровых и бета-блокаторов;
- Инфаркт миокарда:
- краткосрочные (4 недели) лечение: каппин назначается для любого клинически устойчивого пациента в течение первых 24 часов после инфаркта;
- Долгосрочная профилактика симптоматической сердечной недостаточности: каппин предписан для клинически устойчивых пациентов с бессимптомной дисфункцией левого желудочка (доля высвобождения ≤ 40%);
- Диабетическая нефропатия I Тип:
Каптоприл назначается для лечения макропротенейной диабетической нефропатии у пациентов с сахарным диабетом.
Противопоказание.
  • Повышенная чувствительность к CapptOry, к любому из вспомогательных веществ этого препарата или других ингибиторов ангиотензина трансформирующего фермента;
  • Наличие в анамнезе ангионевротического отека во время лечения другими ингибиторами трансформационного фермента ангиотензина;
  • Связанный / идиопатический ангионевротический отек. Двухсторонний стеноз почечных артерий, который влияет на гемодинамику или стеноз артерии одной почки, который необходим для гемодинамики;
  • Порфиры;
  • Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Применение во время беременности или грудного вскармливания»);
  • Период грудного вскармливания (см. «Применение во время беременности или грудного вскармливания»).

Способ применения и доза.

Дозировка должна быть скорректирована в зависимости от характера заболеваний пациента (см. Раздел «Особенности применения») и реакций артериального давления в ответ на лечение. Рекомендуемая максимальная суточная доза составляет 150 мг.
Артериальная гипертония
Рекомендуемая начальная доза составляет 25-50 мг в день, распределена в течение 2 часов в день. Титрование дозы может быть проведено в зависимости от уменьшения артериального давления после 2-4 недель лечения до 100-150 мг / день, распределенных на 2 приема. Каптоприл можно использовать отдельно или с другими антитигенетическими препаратами, особенно с тиазидными диретиками. Режим дозировки 1 Время в день можно использовать, когда такая ассоциированная антигипертензивная препарат добавляется в виде тиазида.
Пациенты с очень активным системой ренин-ангиотензина-альдостерона (гиповолемия, реноваскулярная гипертензия, сердечная недостаточность) желательны для начала с одной дозы 6,25 мг или 12,5 мг. Начало такого лечения желательно проводиться под тщательным медицинским контролем. После начала лечения каппил следует принимать 2 раза в день. Дозировка может быть постепенно увеличена до 50 мг в день в один или 2 приема и, при необходимости, до 100 мг в день в один или два метода.
Инфаркт миокарда
- Краткосрочное лечение : обработка какола должна быть начата в больнице как можно скорее после появления проявлений и / или симптомов у пациентов со стабильной гемодинамикой. Следует ввести тестовую дозу 6,25 мг, после чего 2 часа следует представить дозу 12,5 мг и через
12 часов, чтобы ввести дозу 25 мг. С на следующий день каппил должен быть введен в дозе 100 мг / день в
2 Приема, в течение 4 недель, в отсутствие боковых гемодинамических реакций. В конце
4-недельный лечение следует повторно оценить состояние пациента, чтобы принять решение о лечении на этапе после передачи инфаркта миокарда.
- Непрерывное лечение : если приема CapptOrril не запускается в течение первых 24 часов острой инфаркта миокарда, рекомендуется лечение начать между 3- и 16 дней после инфаркта, с момента, когда необходимые условия лечения (стабильные Гемодинамика и лечение любой остаточной ишемии). Лечение должно быть запущено в больнице под строгим контролем (в частности кровяное давление) до достижения дозы дозы 75 мг в день. Начальная доза должна быть низкой (см. Раздел «Особенности применения»), в частности, если пациент является нормальным или низким кровяным давлением в начале терапии. Лечение должно быть запущено в дозе 6,25 мг, затем доза 12,5 мг 3 раза в день в течение 2 дней, затем доза 25 мг 3 раза в день при отсутствии боковых гемодинамических реакций. Рекомендуемая доза для эффективной кардиозащиты для долгосрочного лечения составляет 75-150 мг в день в 2 или 3 приема. В случае симптоматической гипотензии, как в сердечной недостаточности, дозировка диуретики и / или других сопутствующих сосудистых остекление лекарств может быть уменьшена для достижения стабильной дозы CapptOril. При необходимости доза каппила должна быть исправлена ​​в соответствии с клиническими реакциями пациента. Каптоприл можно использовать комбинации с другими типами инфаркта миокарда, например, с тромболитическими препаратами, бета-блокаторами и ацетилсалициловой кислотой.
Сердечная недостаточность
Лечение сердечной недостаточности каковоприл следует начинать под тщательным медицинским наблюдением. Обычная исходная доза составляет 6,25-12,5 мг CapptOril для 2-3 приема в день. Титрование дозы обслуживания (75-150 мг в день) должна проводиться на основе реакции пациента в ответ на лечение, клиническое состояние и переносимость до 150 мг в день в 2 приема. Доза должна быть увеличена постепенно, по меньшей мере, через 2 недели интервалы, чтобы оценить реакцию пациента в ответ на лечение.
Диабетическая нефропатия I Тип : Для пациентов с диабетической нефропатией I тип рекомендуется
Ежедневная доза каппила составляет 75-100 мг в 2 приема. Если желательно дополнительное снижение артериального давления, могут быть добавлены другие антигипертензивные препараты.
Нарушение функции почек : поскольку капсулька выделяется главным образом через почки, то доза должна быть уменьшена или увеличить интервал между методами для пациентов с нарушением функции почек. Если вам нужна сопутствующая терапия с диуретиками для пациентов с тяжелыми расстройствами функции почек, лучше всего ввести петлевую диуретическую (например, фуросемид), чем диуретический тиазид.
Для пациентов с нарушением функции почек можно рекомендовать следующие ежедневные дозы для того, чтобы избежать накопления какола в организме.
Creatinin Clearance.
(мл / мин / 1,73 м²)
Ежедневная начальная доза (мг)
Ежедневная максимальная доза (мг)
> 40.
25-50.
150.
21-40.
25
100.
10-20.
12,5.
75.
<10.
6,25.
37,5.
Пациенты старейшины : как и в случае других антигипертензивных средств, лечение должно быть запущено при более низкой начальной дозе (6,25 мг) для пожилых пациентов, в которых функция почек может быть уменьшена и может быть нарушена другими органами (см. Выше и раздел ». приложения ").
Доза должна быть титрована в зависимости от реакции артериального давления к препарату. Следует принимать такую ​​минимальную дозу, которая может адекватно контролировать давление.
Дети и подростки : эффективность и безопасность каковоприлаты недостаточно. Использование детям какола должно начинаться под тщательным медицинским контролем. Начальная доза каппила составляет 0,3 мг / кг массы тела. Для пациентов, которые требуют особой осторожности (дети с нарушением функции почек, преждевременные младенцы, новорожденные и младенцы, поскольку их функция почек отличается от функции почек у детей пожилых детей и взрослых), начальная доза должна быть только 0,15 мг каприла / кг массы тела. Как правило, CaptoPril вводят детям 3 раза в день, но доза и интервал между дозами должны быть установлены индивидуально в зависимости от реакции пациента в ответ на лечение.
Способ управления
Каптоприл можно принимать раньше, во время еды и после еды.
Необходимо регулярно принимать лекарство одновременно в течение каждого дня. Если установленный прием таблетки, его следует принимать как можно скорее; Однако, если только несколько часов до получения следующей дозы следующая доза должна быть принята по расписанию и пропустить проход пропущенной дозы. Не следует принимать две дозы какола за раз.
Неблагоприятные реакции.
По системе крови и лимфатической системе
- Очень редко: нейтропения / агранулоцитоз, паситопения (в частности у пациентов с почечной функцией), анемией (включая апластику или гемолитическую), тромбоцитопению, лимфаденопатию, эозинофилию.
Со стороны иммунной системы
- Очень редко: аутоиммунные заболевания и / или положительные антиядерные антитела.
Нарушение метаболизма и пищеварения
- редко: анорексия;
- Очень редко: гиперкалиемия, ацидоз, гипогликемия.
Психические расстройства
- часто: расстройства сна;
- Очень редко: путаница сознания, депрессия.
По нервной системе
- Часто: вкус нарушения, головокружение;
- Редко: сонливость, головная боль и парестезия;
- Очень редко: цереброваскулярные явления, атаксия, включая инсульт и потерю сознания.
По боковой стороне органов
- Очень редко: Винтаж.
Со стороны сердечной системы
- неполный: тахикардия, тахирхимия, стенокардия, ускоренное сердцебиение;
- Очень редко: останавливая сердце, кардиогенный шок.
Сосудистой системой
- неполный: артериальная гипотензия, синдром носорога, приливы, бледность лица.
Респираторные, грудные и медиастеические расстройства
- часто: сухой, раздражающий (непродуктивный) кашель и одышка;
Сухой кашель обычно происходит через несколько недель после прекращения лечения с капфоном.
- Очень редко: бронхоспазм, ринит, аллергический альвеолит / эозинофильная пневмония.
Со стороны желудочно-кишечного тракта
- Часто: тошнота, рвота, раздражение желудка, боль в животе, диарея, запор, сухость в полости рта;
- редко: стоматит / вид аффинных язв;
- Очень редко: блеск, язвенная язва, панкреатит.
От печени и погруженности
- Очень редко: нарушение функции печени; холестас, включая желтуху; гепатит, включая некроз; Увеличение уровней ферментов печени и повышенные уровни билирубина. Нарушение функции печени обычно передается после прекращения лечения капфоном.
Со стороны кожи и подкожных тканей
- часто: зуд с / без сыпи, зуда и алопеции;
- Нечасто: ангионевротический отек (см. Раздел «Особенности применения»);
- Очень редко: УРИТИКАРИЯ, СТЕВЕНС-Джонсон Синдром, полиморфная эритема, светочувствительная эритродермия, PumiciCoid Reamactions и Elsfoliative Dermatitis.
Со стороны скелетных и мышечных аппаратов и соединительной ткани
- Очень редко: Myalgia, Artralgia.
Почкам и мочевому тракту
- редко: нарушение функции почек, включая почечную недостаточность, полиюрию, олигуриум и частую мочеиспускание;
- Очень редко: нефротический синдром.
Со стороны гендерных и молочных желез
- Очень редко: импотенция, гинекомастия.
Общие нарушения
- Узкий: боль в груди, усталость, слабость;
- Очень редко: лихорадка.
По лабораторным показателям
- Очень редко: протеинурия, эозинофилия, гиперкалиемия, гипонатриемия (чаще всего наблюдается у пациентов с невосприимчивой диетой с одновременным введением диуретиков), повышенные уровни мочевины, креатинина и билирубин в сыворотке, уменьшение уровня гемоглобина в сыворотке. Уровень гематокрита, лейкопении, тромбоцитопении, повышенного титра антиядерных антител, увеличивая уровень осаждения эритроцитов.
Ангионеротические отеки лица, веки, языка, периферические отеки происходили примерно в одном на 1000 пациентов.
Интерстициальные ангионемы были утверждены у пациентов, получавших ингибиторы туза.
Передозировка.
Симптомы передозировки являются тяжелая артериальная гипотензия, ударный, ступор, брадикардия, дисбаланс электролит и почечная недостаточность.
Если отравление произошло в последнее время, следует принимать меры для предотвращения поглощения (например, мытья желудка, введения абсорбентов и сульфата натрия во время
30 минут после использования) и ускоряя выход. С появлением признаков гипотонии пациент должен быть переведен в горизонтальное положение и немедленно удерживать коррекцию объема плазмы и соли. Вариант лечения ангиотензин-II следует рассмотреть. Брэдикардия или чрезмерные отзывы веса следует обрабатывать путем администрирования атропина. Должен быть рассмотрен вариант капелостимулятора. Эффективный гемодиализ.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность.
Лечебный продукт противопоказан для использования беременных или женщин, которые планируют забеременеть. Если во время лечения беременность подтверждается этим инструментом, его применение должно быть немедленно прекращено и заменено другим лекарственным средством, разрешенным для использования у беременных женщин.
Эпидемиологические выводы относительно риска тератогенности под воздействием ангиотензина преобразования ингибиторов фермента во время триместра беременности не однозначны. Не может исключить небольшое увеличение риска. Если продолжение ингибиторов терапии ингибиторов ангиотензина трансформирующего фермента не считается необходимым, пациенты, которые планируют беременность, должны быть переданы в альтернативное антигипертензивное лечение, которое имеет одобренный профиль безопасности приложений во время беременности.
Известно, что использование ингибиторов ингибирования ангиотензина ингибиторов фермента во время II и III триместра беременности может вызвать фетотоксичность (снижение почечной функции, олигогидрамус, замедление черепа) и неонатальной токсичности (почечная недостаточность, гипотензия, гиперкалиемия).
Если приложение ингибитора ACE произошло в II триместре беременности, рекомендуется проводить ультразвуковое исследование функции почек и черепа.
Младенцы, чьи материнские ингибиторы ACE, должны быть тщательно контролируются для артериальной гипотензии (также см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).
Период кормления груди
Каптоприл противопоказан во время кормления грудью.
Дети.
Эффективность и безопасность CapptOril у детей изучаются не полностью. Использование детям какола должно начинаться под тщательным медицинским контролем.
Особенности приложения.
Артериальная гипотензия : появление симптоматической гипотензии, скорее всего, у пациентов с гипертонией, который имеет уменьшенный объем крови и / или снижение содержания натрия, например, благодаря диуретическим терапии, ограничением продовольственной соли, через диарею, рвоту или гемодиализ. Перед введением ингибитора ACE необходимо регулировать объем крови и / или уровни натрия, а также рассмотреть метод получения меньшего начальной дозы.
Симптоматическая гипотензия может возникать у пациентов с сердечной недостаточностью и при использовании ангиотензина преобразующих ингибиторов фермента, рекомендуется меньшая начальная доза. Для пациентов с сердечной недостаточностью, с осторожностью увеличить дозу каппила или диуретики.
Как и в случае любого антигипертензивного препарата, чрезмерное снижение артериального давления у пациентов с ишемическими сердечно-сосудистыми или цереброваскулярными заболеваниями может повысить риск инфаркта миокарда или инсульта. Если развивается гипотензия, пациент должен быть положен на спину. При необходимости, чтобы увеличить объем плазмы с использованием 0,9% раствора хлорида натрия.
Renovassousular Hypertension: существует повышенный риск гипотензии и почечной недостаточности, когда пациенты с двусторонним стенозом почечных артерий или со стенозом артерии одного функционирования почек, получают ингибиторы ACE. Может быть потеря функционирования почек с очень незначительными изменениями в креатинине в сыворотке. Такие пациенты, лечение должно быть начато под контролем доктора малых доз; Во время лечения необходим мониторинг осторожного титрования и почечной функции.
Нарушение почечной функции: пациенты с расстройствами функций почек (клиренс креатинина ≤
40 мл / мин) требуют коррекции дозировки в соответствии с зазором креатинина (см. Раздел «Способ применения»), а затем в соответствии с реакцией пациента в ответ на лечение. У таких пациентов он регулярно проверяет уровень креатинина и калия в сыворотке, которые являются частью стандартной медицинской практики.
Ангионетические отеки: в редких случаях, при лечении ангиотензина преобразования ингибиторов фермента, в частности в первые недели лечения, ангионевротический отек конечностей появляется, лицо, губы, слизистые оболочки, языка, голосовой зазор и / или гортани. Однако в редких случаях суровое ангионевротическое отек может развиваться после долгосрочного лечения ангиотензиновым преобразователем ферменте ингибитора. В таких случаях необходимо полностью остановить лечение. Ангионеротические отеки языка, вокальный зазор и / или гортань могут быть смертельными. Следует немедленно начать срочно терапию. Пациент должен госпитализировать и наблюдать не менее 12-24 часов, пока симптомы не будут полностью исчезнуты.
Кашель: о кашле сообщается во время лечения ангиотензина преобразования ингибиторов фермента. Кашель характеризуется как непрерывный, сухой, непродуктивной, прекращении после отмены терапии.
Печінкова недостатність: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту у рідкісних випадках асоціювалися з синдромом, що розпочинається з холестатичної жовтяниці та прогресує до раптового некротичного гепатиту та іноді призводить до летальних наслідків. Механізм цього синдрому є незрозумілим. Якщо під час лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту виникає жовтяниця чи помітне підвищення ферментів печінки, лікування слід негайно припинити, за пацієнтом необхідно ретельно спостерігати.
Гіперкаліємія: протягом лікування інгібіторами АПФ, включаючи каптоприл, у деяких пацієнтів можуть збільшитись рівні калію в крові. Ризик виникнення гіперкаліємії є підвищеним у пацієнтів з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, у тих, хто супутньо приймає калійзберегаючі діуретики, добавки з калієм чи замінники солі, що містять калій або інші препарати, що можуть викликати гіперкаліємію (наприклад, гепарин). Якщо супутній прийом вищезгаданих препаратів вважається необхідним, рекомендовано регулярно перевіряти рівні калію в сироватці крові.
Літій: комбінація літію та каптоприлу не рекомендована (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Стеноз аорти чи мітрального клапана серця/гіпертрофічна кардіоміопатія: інгібітори АПФ слід вводити дуже обережно пацієнтам з обструкцією вивідного тракту лівого шлуночка і обструкцією вивідного тракту, та уникати у випадках кардіогенного шоку та гемодинамічно значної обструкції.
Нейтропенія/агранулоцитоз: були повідомлення про виникнення нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії у пацієнтів, які приймають інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, включаючи Каптоприл. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутності інших ускладнень нейтропенія виникає рідко. Каптоприл слід застосовувати дуже обережно пацієнтам з колагенозом судин (наприклад, системний червоний вовчак, склеродермія), з супутньою терапією антидепресантами, алопуринолом чи прокаїнамідом, чи при комбінації цих факторів, особливо якщо вже присутнє порушення функції нирок. У деяких із цих пацієнтів може розвинутись серйозна інфекція, яка іноді на реагує на інтенсивну терапію антибіотиками.
Якщо таким пацієнтам застосовують каптоприл, рекомендують проводити аналіз кількості лейкоцитів у крові та робити розгорнуту формулу крові до лікування, через кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців терапії каптоприлом та періодично після цього. Для пацієнтів слід провести інструктаж щодо негайного повідомлення ними про будь-які ознаки інфекції (наприклад, запалення горла, лихоманка), тоді слід зробити розгорнуту формулу лейкоцитів крові. Каптоприл та інший супутній препарат (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») слід відмінити, якщо виявлена чи підозрюється нейтропенія (нейтрофілів менше 1000/мм 3 ).
У більшості пацієнтів число нейтрофілів швидко повертається до норми після припинення прийому Каптоприлу.
Протеїнурія: протеїнурія може мати місце у пацієнтів з існуючим порушенням функції нирок чи при прийомі відносно високих доз інгібіторів АПФ.
Загальний білок у сечі більше 1 г в день спостерігався приблизно у 0,7 % пацієнтів, які приймають Каптоприл. Більшість пацієнтів мали доказ попередньої хвороби нирок чи приймали відносно високі дози Каптоприлу (понад 150 мг/добу), чи обидва ці фактори мали місце. Нефротичний синдром мав місце приблизно у одній 1/5 частини пацієнтів з протеїнурією. У більшості випадків протеїнурія зменшується чи зникає протягом 6 місяців незалежно від продовження прийому Каптоприлу. У пацієнтів з протеїнурією рідко змінюються такі параметри функції нирок як азот сечовини крові та креатинін.
Для пацієнтів з перенесеною хворобою нирок слід проводити аналіз білка у сечі (смужковий аналіз першої ранкової порції сечі) перед початком лікування та періодично після нього.
Псевдоанафілактичні реакції протягом десенсибілізації: у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ протягом десенсибілізації до отрути перетинчастокрилих комах, у рідкісних випадках можуть виникнути реакції, схожі на алергічні (псевдоанафілактичні), що становлять загрозу життю. Таких реакцій можна уникнути шляхом тимчасового призупинення терапії інгібіторами АПФ перед кожною десенсибілізацією, але вони повертаються після випадкової стимуляції антигенами. Тому слід з обережністю проводити терапію інгібіторами АПФ пацієнтам, які проходять такі процедури десенсибілізації.
Анафілактоїдні реакції протягом діалізу із застосуванням мембран з високою проникністю/ аферезу ліпопротеїдами: були повідомлення про псевдоанафілактичні реакції у пацієнтів, які проходять сеанси гемодіалізу із застосуванням мембран з високою проникністю чи аферез ліпопротеїдами низької щільності з декстрин сульфатом. Для таких пацієнтів слід прийняти рішення про застосування іншого типу діалізу, мембрани чи іншого класу препаратів.
Хірургічні операції/анестезія: артеріальна гіпотензія може мати місце у пацієнтів, яким проводять серйозні хірургічні операції чи анестезію препаратами, що, як відомо, викликають зниження тиску крові. Якщо має місце артеріальна гіпотензія, її слід виправити за допомогою збільшення об'єму крові.
Пацієнти, хворі на цукровий діабет: у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають пероральні антидіабетичні препарати чи інсулін, слід ретельно перевіряти рівні глікемії в крові протягом перших кількох місяців супутнього лікування інгібіторами АПФ.
Етнічні особливості: як і всі інгібітори АПФ, каптоприл є менш ефективним антигіпертензивним препаратом у чорношкірих пацієнтів, ніж у нечорношкірих пацієнтів, можливо, через більшу розповсюдженість станів низького реніну серед чорношкірої популяції, що страждає на гіпертонію.
Вагітність :
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту протипоказано приймати вагітним або жінкам, які планують завагітніти (див. розділи «Протипоказання», «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Калійзберегаючі діуретики або харчові добавки з калієм: інгібітори АПФ знижають втрату калію, спричинену прийомом діуретиків. Калійзберегаючі діуретики (наприклад, спіронолактон, триамтерен чи амілорид), добавки з калієм або замінники солі, що містять калій, можуть призвести до гіперкаліємії. При призначенні супутнього прийому через явну гіпокаліємію їх слід вживати з великою обережністю та часто перевіряти концентрації калію в сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).
Діуретики (тіазид чи петльові діуретики): попереднє лікування діуретиками у великих дозах може призвести до зниження об'єму циркулюючої крові та підвищення ризику значної гіпотонії (див. розділ «Особливості застосування»). Гіпотонічний ефект можна зменшити шляхом припинення прийому діуретика, збільшення споживання солі та рідини, чи розпочати терапію з низької дози Каптоприлу. Однак у спеціальних дослідженнях взаємодії з гідрохлоротіазидом чи фуросемідом не було виявлено жодної клінічно значимої взаємодії.
Інші антигіпертензивні препарати: як правило, Каптоприл безпечно супутньо можна приймати з іншими антигіпертензивними препаратами (наприклад, бета-блокаторами та блокаторами кальцієвих каналів пролонгованої дії). Супутній прийом таких препаратів може підвищити гіпотензивні ефекти каптоприлу. Слід з обережністю здійснювати лікування з нітрогліцерином, іншими нітратами чи іншими судиннозвужуючими препаратами.
Лікування гострого інфаркту міокарда: Каптоприл можна супутньо приймати разом з ацетилсаліциловою кислотою (у кардіологічних дозах), тромболітиками, бета-блокаторами та/чи нітратами пацієнтам з інфарктом міокарда.
Літій: паралельне використання інгібіторів АПФ і літію може спричинити тимчасове підвищення рівня літію в сироватці крові та інтоксикацію літієм. Супутній прийом інгібіторів АПФ та тіазидних діуретиків може додатково збільшити рівні літію в сироватці та підвищити ризик інтоксикації літієм. Не рекомендується прийом Каптоприлу з літієм. Якщо така комбінація є необхідною для пацієнта, слід здійснювати ретельний моніторинг рівнів літію в сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).
Трициклічні антидепресанти/нейролептики: супутній прийом певних трициклічних антидепресантів та нейролептиків з інгібіторами АПФ може призвести до додаткового зниження тиску крові (див. розділ «Особливості застосування»). Може мати місце постуральна гіпотензія.
Алопуринол, прокаїнамід, цитостатичні чи імуносупресивні препарати: супутнє введення з інгібіторами АПФ може призвести до підвищення ризику лейкопенії, особливо коли останні застосовуються в дозах, що перевищують рекомендовані на даний момент.
Нестероїдні протизапальні препарати: описано, що інгібітори АПФ та нестероїдні протизапальні засоби здійснюють додатковий ефект на збільшення рівнів калію в сироватці, що може спричинити порушення функції нирок. Зазвичай цей ефект є оборотним. Рідко може мати місце гостра ниркова недостатність, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок, наприклад, пацієнти літнього віку чи зневоднені пацієнти. Хронічне введення нестероїдних протизапальних препаратів може знизити антигіпертензивний ефект інгібітору АПФ.
Симпатоміметики: можуть зменшити антигіпертензивні ефекти інгібіторів АПФ, тому за пацієнтами слід ретельно спостерігати.
Антидіабетичні препарати: фармакологічні дослідження вказують на те, що супутній прийом інгібіторів АПФ, включаючи Каптоприл, може посилити ефекти інсуліну та пероральних протидіабетичних препаратів (сульфонілсечовини) щодо зниження рівнів глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет. При появі такої дуже рідкої взаємодії може виникнути необхідність у зниженні дози протидіабетичного препарату під час паралельного лікування інгібіторами АПФ.
Клінічний хімічний аналіз: Каптоприл може спричинити хибно-позитивний результат аналізу сечі на ацетон.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Позитивні ефекти інгібіторів АПФ виявляються головним чином результатом пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи плазми. Ренін – це ендогенний фермент, який синтезують нирки і який поступає у загальний кровообіг, де він перетворює ангіотензиноген в ангіотензин-I, відносно неактивний декапептид. Потім ангіотензин-I перетворюється за допомогою ангіотензинперетворювального ферменту, пептидилдіпептидази, в ангіотензин-II. Ангіотензин-II – це потужний вазоконстриктор, відповідальний за звуження артеріальних судин та підвищення тиску крові, а також за стимуляцію надниркових залоз продукувати альдостерон. Пригнічення АПФ призводить до зниження ангіотензину-II у плазмі крові, що призводить до зменшення вазопресорної активності та до зниження продукування альдостерону. Хоча зниження останнього є невеликим, може відбутись незначне збільшення концентрацій калію у сироватці крові, паралельно з втратою натрію та рідини. Відміна негативного оборотного зв'язку ангіотензину-II з продукуванням реніну призводить до збільшення активності реніну у плазмі крові.
Іншою функцією перетворювального ферменту є деградація потужного вазодепресивного кінінпептидбрадикініну до неактивних метаболітів. Тому пригнічення АПФ призводить до збільшення активності циркулюючої у загальному кровообігу та локальної калікреїн-кінін-системи, яка бере участь у розширенні периферичних судин шляхом активації простагландинової системи; можливо, цей механізм залучений до гіпотензивного ефекту інгібіторів АПФ та відповідає за певні побічні реакції.
Зниження тиску крові зазвичай відбувається максимум через 60-90 хвилин після перорального введення індивідуальної дози каптоприлу. Тривалість ефекту залежить від дози. Зниження тиску крові може прогресувати, і, щоб досягнути максимального терапевтичного ефекту, може знадобитись кілька тижнів терапії. Доповнюючими один одного є ефекти каптоприлу та тіазидних діуретиків щодо зниження тиску крові.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією каптоприл викликає зниження тиску крові у положенні лежачи та стоячи, без стимулювання будь-якого компенсаторного підвищення частоти серцевих скорочень, без затримки води та натрію.
У гемодинамічних дослідженнях каптоприл викликав помітне зниження резистентності периферичних артерій. Взагалі не було жодних клінічно значимих змін у циркуляції плазми у нирках чи швидкості клубочкової фільтрації. У більшості пацієнтів протигіпертонічний ефект розпочинався приблизно через 15-30 хвилин після перорального введення каптоприлу; пік ефекту досягався через 60-90 хвилин. Максимальне зниження тиску крові визначеної дози каптоприлу було, як правило, помітне через 3-4 тижні.
У рекомендованій щоденній дозі антигіпертензивний ефект триває навіть протягом довготривалого лікування. Тимчасова відмова від прийому каптоприлу не викликає будь-якого швидкого надмірного підвищення тиску крові (відновлення симптомів). Лікування гіпертензії каптоприлом також призводить до зменшення гіпертрофії лівого шлуночка.
Гемодинамічні дослідження за участю пацієнтів з серцевою недостатністю показали, що каптоприл викликав зниження резистентності периферичної системи та підвищення об'єму вен. Результатом цього було зниження пре-навантаження та пост-навантаження серця (зниження тиску наповнення шлуночків). Додатково, підвищення серцевого викиду, робочого індексу та здатності до навантаження спостерігалось протягом лікування каптоприлом. У великому плацебо-контрольованому дослідженні за участю пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка ≤ 40 %) після інфаркту міокарда, було продемонстровано, що каптоприл (початок прийому якого випадає на 3-16-ий день після інфаркту) подовжував час виживання та знижував серцево-судинну смертність. Останнє проявлялося у затримці розвитку симптоматичної серцевої недостатності та у зменшенні необхідності госпіталізації через серцеву недостатність порівняно з прийомом плацебо. Також відбувалось зниження появи повторного інфаркту та процедур з заміни кров'яних судин серця та/чи необхідності прийому додаткового лікарського засобу з діуретиками та/чи дігіталісом чи підвищення їх дозування порівняно з прийомом плацебо.
Ретроспективний аналіз показав, що каптоприл знижує рецидиви інфаркту та методи реваскуляризації (жодне не було цільовим критерієм дослідження).
Плацебо-контрольоване дослідження за участю пацієнтів з інфарктом міокарда показало, що каптоприл (який вводився протягом 24 годин після явища та протягом 1 місяця) значно знизив загальну смертність через 5 тижнів порівняно з плацебо. Позитивний ефект каптоприлу на загальну смертність все ще був помітним через 1 рік. Не було виявлено жодної вказівки на негативний ефект відносно ранньої смертності у перший день лікування.
Кардіозахисні ефекти каптоприлу спостерігаються незалежно від віку чи статі пацієнта, локалізації інфаркту та супутніх препаратів з доведеною ефективністю протягом періоду після інфаркту (тромболітичні препарати, бета-блокатори та ацетилсаліцилова кислота).
Діабетична нефропатія I типу
У плацебо-контрольованому багатоцентровому подвійному сліпому клінічному дослідженні за участю інсулін-залежних пацієнтів з цукровим діабетом (I типу) з протеїнурією, з чи без артеріальної гіпертензії (дозволялось одночасне введення інших протигіпертонічних препаратів для контролю тиску крові), каптоприл значно скоротив (на 51 %) час до подвоєння початкової концентрації креатиніну порівняно з плацебо; частота появи термінального ураження нирок (діаліз, трансплантація) чи смерті також була значно меншою при прийомі каптоприлу, ніж при прийомі плацебо (51 %). У пацієнтів, хворих на цукровий діабет та мікроальбумінурію, лікування каптоприлом зменшує виділення альбуміну протягом 2 років.
Вплив лікування каптоприлом на збереження функції нирок є додатковим до будь-якої користі, що є в результаті зниження тиску крові.
Фармакокінетика
Каптоприл є перорально активним препаратом, який не потребує біотрансформації для активності. Середня мінімальна абсорбція становить приблизно 75 %. Пікові концентрації у плазмі досягаються протягом 60-90 хвилин. Присутність їжі у шлунково-кишковому тракті знижує абсорбцію приблизно на 30-40 %. Приблизно 25-30 % препарату, що циркулює у загальному кровообігу, зв'язується з білками плазми.
Уявний період напіввиведення незміненого Каптоприлу з крові становить приблизно 2 години. Більш ніж 95 % дози, що всмокталась, виводиться з сечею протягом 24 годин; 40-50 % – це незмінений препарат, і інше – це неактивні дисульфідні метаболіти (дисульфід каптоприлу і дисульфід цистеїну каптоприлу). Порушення функції нирок могло б призвести до накопичення препарату. Тому у пацієнтів з порушенням функції нирок дозу слід зменшити, та/чи слід подовжити інтервали між прийомами дози (див. розділ «Спосіб застосування»).
Дослідження на тваринах вказують на те, що каптоприл не проникає значною мірою через гематоенцефалітичний бар'єр.
Період годування груддю : у доповіді про 12 жінок, які приймали перорально каптоприл 100 мг
3 рази в день щоденно, середній піковий рівень у грудному молоці становив 4,7 мкг/л та мав місце через 3,8 години після прийому дози. На основі цих даних максимальне щоденне дозування, яке б отримували немовлята, становить менше 0,002 % щоденного дозування матері. Каптоприл можна вивести з загального кровообігу за допомогою гемодіалізу та перитонеального діалізу. Кліренс шляхом гемодіалізу становить 4,8 л/год – 7,2 л/год, залежно від застосованих фільтрів. Протягом 4-годинного гемодіалізу 30-40 % каптоприлу виводяться з крові, у той час коли кліренс метаболітів є дещо менш ефективним.
Дисульфідні метаболіти каптоприлу виводяться повільніше через нирки, ніж каптоприл. Оскільки дисульфідні метаболіти в організмі знову перетворюються у каптоприл, то накопичення каптоприлу можна очікувати у пацієнтів з нирковою недостатністю . Накопичення метаболітів каптоприлу у пацієнтів з нирковою недостатністю викликає сильніший фармакодинамічний ефект та пролонговану дію. Тому у таких пацієнтів дози каптоприлу слід коригувати відповідно до дійсного рівня функції нирок.
У пацієнтів з порушенням функції печінки , ренін-ангіотензин система функціонує нормально. Оскільки каптоприл – це препарат, а не проліки, його ефект є порівняльним до ефекту, що спостерігався у пацієнтів за гіпертензією без порушень функції печінки.
У пацієнтів з серцевою недостатністю виведення каптоприлу уповільнюється. Тому пацієнтів з серцевою недостатністю слід лікувати меншою початковою дозою каптоприлу, та дози слід коригувати відповідно до досягнутого терапевтичного ефекту.
Фармакокінетика каптоприлу у здорових добровольців літнього віку є такою самою, що спостерігається у молодших за віком здорових добровольців. Тому пацієнтам літнього віку з гіпертензією та нормальною функцією нирок можна вводити звичайні щоденні дози каптоприлу.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості :
таблетки по 12,5 мг: білі, круглі, дещо двоопуклі зі скошеними краями;
таблетки по 25 мг: білі, круглі, дещо двоопуклі зі скошеними краями та з насічкою з одного боку;
таблетки по 50 мг: білі, круглі, дещо двоопуклі зі скошеними краями та з насічкою з одного боку.
Термін придатності . 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від дії світла та вологи.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 20 таблеток по 12,5 мг або 25 мг, або 50 мг ( 2 блістери по 10 таблеток) у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. КРКА, д.д., Ново место.
Місцезнаходження . Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.
КАПТОПРИЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы

 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов