В корзине нет товаров
ЭТСЕТ табл. п/о 20 мг №28

ЭТСЕТ табл. п/о 20 мг №28

rx
Код товара: 133664
13,00 EUR
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 04.10.2022
Написать жалобу
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Овладение

Atsat.

Место хранения:
Активное вещество: аторвастатин;
1 таблетка содержит аторвастатин кальций эквивалентен аторвастатин 10 мг или 20 мг;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, карбонат кальция, напечатанный К30, натрий кроскармелоз, коллоидный диоксид кремния, стеарат магния, Opadry 03F84827 розовый * ;
* Opadry 03F84827 Pink: Гипромелоза, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль, тальк, оксид железа красный (E 172).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой.
Основные физико-химические свойства: круглые диоксид таблетки, покрытые оболочкой розового цвета с надписью «10» или «20» с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа.
Препараты, которые уменьшают холестерин и триглицериды в сыворотке.
Ингибиторы GMG-COA редуктазы. ATH CODE C10A A05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Etset ® - это синтетический гиполипидемический препарат. Аторвастатин является селективным конкурентным ингибитором 3-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзима A (GMG-COA) редуктазы. Этот фермент катализирует трансформацию GMG-COA в Mevalonat, предшественник стеролов, включая холестерин. Холестерин и триглицериды циркулируются в кровоток в комплексе с липопротеинами. Эти комплексы делятся на ультрацентрифугирование на фракцию ЛПВП (липопротеина высокой плотности), ЛППС (липопротеин промежуточной плотности), ЛПНП (липопротеин низкой плотности) и LPDL (очень низкая плотность липопротеина). Триглицериды (TG) и холестерин в печени входят в LPDL и выделяются в плазме для транспортировки в периферических тканях. LDL формируется из LPDL и катабоплена взаимодействием с высокой аффинной рецепторами LDL. Клинические и патолаанатомические исследования показывают, что повышенные уровни общего холестерина (ZH), холестерин ЛДЛС (CHFL) и аполипопротеин B (B) в плазме крови способствуют развитию атеросклероза у людей и являются факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний, в В то время как повышенные уровни уровней холестерина ЛПВП связаны с уменьшенным риском сердечно-сосудистых заболеваний.
Аторвастатин уменьшает липопротеины холестерина в крови и плазменные липопротеины в крови путем ингибирования GMG-COA редуктазы и синтеза холестерина и увеличивая количество LDL-рецепторов печеночных рецепторов на клеточной поверхности для усиления поглощения и катаболизма LDL. Аторвастатин также уменьшает производство LDL и количество этих частиц. Аторвастатин уменьшает уровень холестерина ЛПНП у некоторых пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестерией, то есть группы людей, которые редко реагируют на лечение другими гиполипидемическими препаратами.
Существуют данные, которые повышенные уровни общего холестерина, холестерина LDL и APO B (мембранный комплекс для селастерина LDL) провоцирует развитие атеросклероза. Уменьшенные уровни холестерина ЛПВП (и его транспортное комплекс - APA) связаны с развитием атеросклероза. Известно, что сердечно-сосудистая заболеваемость и летальность меняются непосредственно пропорционально уровню общего холестерина и холестерина ЛПНП и прямо пропорционально уровню холестерина ЛПВП.
Аторвастатин снижает уровни общего холестерина, холестерина ЛПНП и ABP у пациентов с гомозиготной и гетерозиготной семейной гиперхолестериной, неинминусными формами гиперхолестеринемии и смешанной дислипидемии. Аторвастатин также снижает уровни уровней холестерина в холестерина и ТГ, а также определяет нестабильное увеличение холестерина ЛПВП и аполипопротеина А-1. Аторвастатин снижает уровень общего холестерина, холестерина ЛПНП, холестерина LPDSH, APA, триглицеридов и XS-не-ЛПВП, а также повышает уровень холестерина ЛПВП у пациентов с изолированным гипертриглицеридом. Аторвастатин уменьшает HS-LPP у пациентов с дибластропротеинемией.
Как и ЛПНП, липопротеины, обогащенные холестерином и триглицеридами, включая LPLC, LPPSK и останки, также могут способствовать развитию атеросклероза. Увеличение уровня триглицеридов плазмы часто встречаются в триаде с низким уровнем XS-HDL и небольших долей ЛПНП, а также в сочетании с неответными факторами риска метаболического риска для развития ишемической болезни сердца. Он не был последовательно доказан, что общий уровень триглицеридов плазмы как независимый фактор риска развития ишемической болезни сердца. Кроме того, никаких самостоятельных последствий повышения уровня ЛПВП или уменьшения уровня триглицеридов на риск имерной заболеваемости и смертности и смертности сердечно-сосудистые.
Аторвацатин, как и его некоторые метаболиты, фармакологически активны у людей. Основным местом действия аторвастатина является печенью, которая играет важную роль в синтезе холестерина и оформления LDL. Доза препарата, в отличие от системной концентрации препарата, лучше коррелирует с уменьшением уровня холестерина LDL. Индивидуальная выбор дозы должен проводиться в зависимости от терапевтического ответа (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Помимо влияния на липидов плазмы, аторвастатин имеет другие эффекты, которые усиливают его антиатеросклеротический эффект. Он подавляет синтез изопреноидов - веществ, действующих в качестве факторов роста для пролиферации клеток гладких мышц кровеносных сосудов, снижает вязкость в плазме и активность некоторых факторов коагуляции и агрегации. Из-за такого действия он улучшает гемодинамику и способствует нормализации процессов коагуляции крови. Кроме того, ингибиторы GMG-COA редуктазы влияют на метаболизм макрофага и, таким образом, подавляют их активацию, что снижает риск разрыва атеросклеротических бляшек.
Фармакокинетика.
Поглощение.
Аторвастатин быстро поглощается после устного введения, а его максимальные концентрации в плазме крови достигаются в течение 1-2 часов. Степень поглощения увеличивается пропорционально дозы аторвастатина. Абсолютная биодоступность аторвастатина (исходный препарат) составляет приблизительно 14%, а биодоступность системы ингибирующей активности в отношении GMG-COA Reductase составляет приблизительно 30%. Низкая системная доступность препарата связана с предварительно убежденным зазором в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта и / или до системной биотеррансформации в печени. Хотя еда снижает скорость и степень поглощения препарата примерно на 25% и 9%, соответственно, на основе C Max и AUC, снижение уровня холестерина ЛПНП подобно, независимо от того, а аторвастатин с пищей или отдельно. При нанесении аторвастатина вечером его концентрация плазмы крови была ниже (приблизительно 30% для C Max и AUC), чем у утреннего приема. Однако уменьшение уровня холестерина ЛПВП является то же самое независимо от времени получения препарата (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Распределение.
Средний объем распределения аторвастатина составляет приблизительно 381 литра. Более 98% препарата связывается с белками в плазме крови. Коэффициент концентрации крови / плазмы, который составляет приблизительно 0,25, указывает плохое проникновение препарата в эритроцитах. Считается, что аторвастатин может проникнуть в грудное молоко (см. Разделы «Противопоказания», «Применение во время беременности или грудного вскармливания» и «Особенности применения»).
Метаболизм.
Аторвастатин интенсивно метаболизируется на орто и попеченный производные и различные продукты бета-окисления. Исследования in vitro in vitro ингибирование in vitro гмг-коа-редуктазы орто и парагидроксилированных метаболитов, эквивалентных ингибированию аторвастатином. Приблизительно 70% циркулирующей ингибирующей активности относительно GMG-COA-редуктазы связаны с активными метаболитами. Исследования in vitro указывают на важность метаболизма цитохрома аторвастатина P450 3A4, который согласуется с повышенными концентрациями аторватана в плазме крови человека после одновременного использования с эритромицином, известным ингибитором этого изонзима (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»).
Экскреция.
Аторвастатин и его метаболиты в основном получают из желчи после печеночного и / или внеклеточного метаболизма, но это вещество, по-видимому, не подвергается кишечнико-печеночной рециркуляции. Средний период полураспада аторвастатина с плазмой крови человека составляет примерно 14 часов, но полупаковый период ингибирующей активности по отношению к Reductase GMG-COA составляет от 20 до 30 часов из-за вклада активных метаболитов. После устного введения препарата с мочой выделяется менее 2% дозы.
Популяции пациентов
Пациенты пожилых людей . Концентрации аторвастатина в плазме крови выше (приблизительно 40% для CMAX и 30% для AUC) у здоровых пожилых пациентов (в возрасте 65 лет или старше), чем молодые люди. Клинические данные указывают на большую степень уменьшения LDL в использовании любой дозы препарата у пожилых пациентов по сравнению с молодыми людьми (см. Раздел «Особенности применения»).
Дети. Фармакокинетические данные для группы пациентов детства отсутствуют.
Пол . Концентрации аторвастатина в плазме крови различны от концентраций в мужской плазме (примерно на 20% выше для CMAX и 10% ниже для AUC). Однако нет клинически значимой разницы в снижении уровня холестерина ЛПНП при нанесении аторвастатина у мужчин и женщин.
Нарушение функции почек. Заболевания почек не влияют на концентрацию аторвастатина в плазме или снижении HS-LDL, и, следовательно, регулирования дозы препарата у пациентов с расстройствами функции почек (см. Разделы «Способ применения». и доза "," особенности применения ").
Гемодиализ. Считается, что гемодиализ не увеличивает оформление аторвастатина, так как препарат интенсивно связывается с белками плазмы крови.
Печеночная недостаточность . Концентрации аторвастатина в плазме значительно повышаются у пациентов с хроническим заболеванием печени алкоголя. Значения значений CMAX и AUC в 4 раза выше у пациентов с классом заболевания печени A на шкале Childa-Pew. У пациентов с болезнью печени CMAX и AUC ценность Cmax и AUCS увеличиваются примерно на 16x и 11-кратное, соответственно (см. Раздел «Противопоказания»).
Полиморфизм транспортного белка SLOC 1 B 1.
Поглощение печени всех ингибиторов GMG-COA-редуктазы, включая аторвастатин, возникает с участием транспортного белка OATP1B1. Пациенты с полиморфизмом транспортного белка SLCO1B1 подвержены увеличению содержания аторвастатина в организме, что может увеличить риск рабдомиолиза. Полиморфизм гена, кодирующего белка OATP1B1 (SLCO1B1 C.521CC) связан с увеличением экспозиции (AUC) аторвастатина в 2,4 раза по сравнению с соответствующим показателем в этих генотипах отсутствуют (C.521TT). У таких пациентов также может быть генетически определенное нарушение процесса поглощения аторвастатина печенью. Возможные последствия этого явления для эффективности лечения неизвестны.
Таблица 1. Влияние одновременно используемых препаратов на фармакокинетику аторвастатина
В то же время используются наркотики и дозировки
Аторвастатин
Доза (мг)
Изменить AUC &
Изменить c max &
# Циклоспорин 5,2 мг / кг / день, стабильная доза
10 мг 1 раз в день в течение 28 дней
8.7 Раза
10,7 Раза
# Tirtransard 500 мг два раза в день / ритонавир 200 мг два раза в день, 7 дней
10 мг Rd
9.4 Раза
8,6 Раза
# Telier 750 мг каждые 8 ​​часов, 10 дней
20 мг Rd
7,88 Раза
10,6 Раза
#, ‡ Sabinavir 400 мг два раза в день /
Ритонавир 400 мг два раза в день, 15 дней
40 мг 1 раз в день в течение 4 дней
3.9 Раза
4.3 Раза
# Кларитромицин 500 мг два раза в день, 9 дней
80 мг 1 раз в день в течение 8 дней
4.4 Раза
5.4 Раза
# Подарки 300 мг два раза в день /
Ританавир 100 мг два раза в день, 9 дней
10 мг 1 раз в день в течение 4 дней
3.4 Разас
2,25 раз
# Itraconazole 200 мг 1 раз в день, 4 дня
40 мг Rd
3.3 Раза
20%
# Fosamprenand 700 мг два раза в день /
Ританавир 100 мг два раза в день, 14 дней
10 мг 1 раз в день в течение 4 дней
2,53 Разас
2.84 Разас
# Фосмпренавир 1400 мг 2 раза в день, 14 дней
10 мг 1 раз в день в течение 4 дней
2,3 раза
4.04 Разас
# Нельфинавир 1250 мг 2 раза в день, 14 дней
10 мг 1 раз в день в течение 28 дней
74%
2.2 Разас
# Грейпфрутовый сок, 240 мл 1 раз в день *
40 мг 1 раз в день
37%
16%
Diltiazem 240 мг 1 раз в день, 28 дней
40 мг 1 раз в день
51%
Без изменений
Эритромицин 500 мг 4 раза в день, 7 дней
10 мг 1 раз в день
33%
38%
Амлодипин 10 мг, одна доза
80 мг 1 раз в день
15%
¯ 12%
Cyamidine 300 мг 1 раз в день, 4 недели
10 мг 1 раз в день в течение 2 недель
¯ менее 1%
¯ 11%
Colestipol 10 мг 2 раза в день, 28 недель
40 мг 1 раз в день в течение 28 недель
Не определен
¯ 26% **
MaaLox TC ® 30 мл 1 раз в день, 17 дней
10 мг 1 раз в день в течение 15 дней
¯ 33%
¯ 34%
EFAVIRENS 600 мг 1 раз в день, 14 дней
10 мг в течение 3 дней
¯ 41%
¯ 1%
# Rifampin 600 мг 1 раз в день, 7 дней (при введении)
40 мг 1 раз в день
30%
2.7 Раза
# Rifampin 600 мг один раз в день, 5 дней (отдельные дозы)
40 мг 1 раз в день
¯ 80%
¯ 40%
# Gemfibrozil 600 мг два раза в день, 7 дней
40 мг 1 раз в день
35%
¯ менее 1%
# Фенофибрат 160 мг 1 раз в день, 7 дней
40 мг 1 раз в день
3%
2%
# Beampower 800 мг 3 раза в день, 7 дней
40 мг 1 раз в день
2,3 раза
2.66 Раза
& Данные, указанные как изменение в x раз, представляют собой простое соотношение между случаями одновременного использования лекарств и использование только аторвастатина (т. Е. Один = без изменений). Данные, указанные в% от изменений, являются разница% по отношению к показателям при использовании аторвастатина отдельно (то есть 0% = нет изменений).
# Для информации о клинической значимости см.. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия».
* Было большее увеличение AUC (до 2,5 раза) и / или C Max (до 71%) с чрезмерным потреблением сока грейпфрута (750 мл - 1,2 литра в день или более).
** Один выборки, взятый на 8-16 часов после получения дозы препарата.
Из-за механизма взаимодействия двойного рифампина одновременное использование аторвастатина с рифампином рекомендуется, поскольку было показано, что задержанное использование аторвастатина после использования рифампина связано со значительным снижением концентраций аторвастатина в плазме крови.
Доза комбинации сабинавир + ритонавира в этом исследовании не является клинически нанесенной дозой. Увеличение воздействия аторвастатина в применении в клинических условиях, вероятно, будет выше, чем наследство, которое наблюдалось в этом исследовании. Следовательно, необходимо использовать препарат в самой низкой желаемой дозе.
Таблица 2. Влияние аторвастатина на фармакокинетику одновременно прикладывают лекарственные средства
Аторвастатин
В то же время приложения проводят лекарственное средство и режим дозирования
Подготовка / д oza (мг)
Изменить AUC.
Изменить C max.
80 мг 1 раз в день в течение 15 дней
Антипирин, 600 мг 1 раз в день
3%
↓ 11%
80 мг 1 раз в день в течение 14 дней
# Digoxin 0,25 мг 1 раз в день, 20 дней
15%
20%
40 мг 1 раз в день в течение 22 дней
Оральные контрацептивы 1 раз в день, 2 месяца
- Noretisteron 1 мг
- этинилестрадин 35 мкг

28%
19%
23%
30%
10 мг раз в день
Tirtransard 500 мг 2 раза в день / ритонавир 200 мг 2 раза в день, 7 дней
Без изменений
Без изменений
10 мг 1 раз в день в течение 4 дней
Fosampenir 1400 мг 2 раза в день, 14 дней
¯ 27%
¯ 18%
10 мг 1 раз в день в течение 4 дней
Fosampenir 700 мг 2 раза в день / ритенанд 100 мг 2 раза в день, 14 дней
Без изменений
Без изменений
# Для информации о клинической значимости см.. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия».
Клинические характеристики.
Индикация.
Предотвратить сердечно-сосудистые заболевания
Для взрослых пациентов без клинически выраженного ишемической болезни сердца, но с несколькими факторами риска развития ишемической болезни сердца, таких как возраст, табачное курение, артериальная гипертензия, низкий уровень ЛПВП или наличие ранних ишемических сердечных заболеваний в семейной истории, Etset ® указывается на:
- снижение риска инфаркта миокарда;
- снижение риска инсульта;
- снижение риска реваскуляризации и процедур стенгин.
Для пациентов с диабетом типа II и без клинически выраженного ишемической болезни сердца, но с несколькими факторами риска развития ишемической болезни сердца, таких как ретинопатия, альбуминурия, табак или артериальная гипертензия, подготовка Etset ® .
- снижение риска инфаркта миокарда;
- уменьшение риска инсульта.
Для пациентов с клинически выраженной ишемической болезнью сердца Etset ® показан для:
- снижение риска инфаркта на миокарда;
- снижение риска фатального и неправного хода;
- снижение риска процедур реваскуляризации;
- снижение риска госпитализации в связи со стагнинной сердечной недостаточностью;
- уменьшение риска стенокардии.
Гиперлипидемия
- в качестве дополнения к диету уменьшить повышенные уровни общего холестерина, уровень холестерина высокого уровня, аполипопротеина в и триглицеридов, а также для увеличения уровня холестерина ЛПВП у пациентов с первичной гиперхолестеринемией (гетерозигозной семьей и не семья) и смешанные Дислипидемия (тип IIA и IIB согласно классификации Фредриксона.,).
- как дополнение к диету для лечения пациентов с повышенными уровнями кровотоковых триглицеридов сыворотки крови (тип IV в соответствии с классификацией Фредриксона).
- для лечения пациентов с первичной Imaginemia (тип III согласно классификации Фредриксона) в случаях, когда диета недостаточно эффективна.
- Для зменшення загального холестерину та холестерину ЛПНЩ у пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією як доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування (наприклад аферез ЛПНЩ) або якщо такі методи лікування недоступні.
- Як доповнення до дієти для зменшення рівнів загального холестерину, холестерину ЛПНЩ та аполіпопротеїну В у хлопчиків та дівчат після початку менструацій віком від 10 до 17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, якщо після відповідної дієтотерапії результати аналізів такі:
a) холестерин ЛПНЩ залишається ³ 190 мг/дл або
б) холестерин ЛПНЩ ³ 160 мг/дл та:
  • у сімейному анамнезі наявні ранні серцево-судинні захворювання або
  • два або більше інших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань
присутні у пацієнта дитячого віку.
Протипоказання.
- Захворювання печінки у гострій фазі, яке може включати стійке підвищення рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології.
- Гіперчутливість до будь-якого з компонентів цього лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ризик розвитку міопатії під час лікування статинами підвищується у разі одночасного застосування похідних фіброєвої кислоти, ліпідомодифікаційних доз ніацину, циклоспорину або потужних інгібіторів CYP 3A4 (наприклад кларитроміцину, інгібіторів протеази ВІЛ та ітраконазолу) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Потужні інгібітори CYP 3A4. Аторвастатин метаболізується цитохромом P450 3A4. Одночасне застосування препарату Етсет ® з потужними інгібіторами CYP 3A4 може призвести до підвищення концентрацій аторвастатину у плазмі крові (див. таблицю 1 та детальну інформацію, наведену нижче). Ступінь взаємодії та підсилення дії залежать від мінливості впливу на CYP 3A4. Слід по можливості уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з циклоспорином, телітроміцином, кларитроміцином, делавірдином, стирипентолом, кетоконазолом, вориконазолом, ітраконазолом, посаконазолом та інгібіторами протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавіром, лопінавіром, атазанавіром, індинавіром, дарунавіром). Якщо неможливо уникнути одночасного застосування цих препаратів з аторвастатином, слід розглянути можливість застосування меншої початкової та максимальної доз аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану пацієнта (див. таблицю 1).
Помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флюконазол) можуть підвищувати концентрацію аторвастатину у плазмі крові (див. таблицю 1). Одночасне застосування еритроміцину та статинів супроводжується підвищенням ризику розвитку міопатії. Дослідження взаємодії лікарських препаратів для оцінки впливу аміодарону чи верапамілу на аторвастатин не проводились. Відомо, що аміодарон та верапамил пригнічують активність CYP3A4, а отже одночасне призначення цих препаратів з аторвастатином може призвести до збільшення експозиції аторвастатину. Таким чином, при одночасному застосуванні аторвастатину та цих помірних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість призначення менших максимальних доз аторвастатину. Також рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта. Після початку лікування інгібітором або після корекції його дози рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта.
Грейпфрутовий сік. Містить один або більше компонентів, що інгібують CYP 3A4 та можуть підвищувати концентрації аторвастатину у плазмі крові, особливо при надмірному споживанні грейпфрутового соку (більш ніж 1,2 літра на добу).
Кларитроміцин. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалось при одночасному застосуванні аторвастатину у дозі 80 мг та кларитроміцину (500 мг двічі на добу) порівняно із застосуванням тільки аторвастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Отже, пацієнтам, які приймають кларитроміцин, слід з обережністю застосовувати Етсет ® у дозі вище 20 мг (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
Комбінація інгібіторів протеаз. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалось при одночасному застосуванні аторвастатину з кількома комбінаціями інгібіторів протеази ВІЛ, а також з інгібітором протеази вірусу гепатиту С телапревіром порівняно із застосуванням тільки аторвастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Тому у пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ типранавір + ритонавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту C телапревір, слід уникати одночасного застосування із препаратом Етсет ® . Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій необхідній дозі. У пацієнтів, які приймають інгібітори протеази ВІЛ саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, доза препарату Етсет ® не повинна перевищувати 20 мг та її слід застосовувати з обережністю (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»). При застосуванні пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, доза препарату Етсет ® не повинна перевищувати 40 мг, а також рекомендується ретельний клінічний моніторинг за пацієнтами.
Ітраконазол. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину у дозі 40 мг та ітраконазолу у дозі 200 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Отже, у пацієнтів, які приймають ітраконазол, слід бути обережними, якщо доза препарату Етсет ® перевищує 20 мг (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
Циклоспорин. Аторвастатин та його метаболіти є субстратами транспортера OATP1B1. Інгібітори OATP1B1 (наприклад циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину у дозі 10 мг та циклоспорину у дозі 5,2 мг/кг/добу порівняно із застосуванням тільки аторвастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Слід уникати одночасного застосування препарату Етсет ® та циклоспорину (див. розділ «Особливості застосування»).
Медичні рекомендації щодо застосування лікарських препаратів, що взаємодіють, підсумовано у таблиці 3 (див. також розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).
Гемфіброзил. У зв'язку з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу при одночасному прийомі інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази з гемфіброзилом слід уникати сумісного застосування препарату Етсет ® з гемфіброзилом (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші фібрати. Оскільки відомо, що ризик розвитку міопатії під час лікування інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази підвищується при одночасному прийомі інших фібратів, Етсет ® слід застосовувати з обережністю при сумісному використанні з іншими фібратами (див. розділ «Особливості застосування).
Ніацин. Ризик виникнення побічних явищ з боку скелетних м'язів може збільшуватися при застосуванні препарату у комбінації з ніацином, а отже, за таких умов слід розглянути можливість зниження дози препарату Етсет ® (див. розділ «Особливості застосування»).
Рифампін або інші індуктори цитохрому P450 3A4. Одночасне застосування препарату з індукторами цитохрому P450 3A4 (наприклад ефавіренз, рифампін) може призводити до нестійкого зменшення концентрації аторвастатину у плазмі крові. Через механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендується одночасне застосування препарату Етсет ® з рифампіном, оскільки було показано, що відстрочене застосування препарату після введення рифампіну пов'язане зі значним зниженням концентрацій аторвастатину у плазмі крові.
Дилтіазему гідрохлорид
Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину у плазмі крові.
Циметидин
У результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.
Антациди
Одночасний пероральний прийом аторвастатину та суспензії антацидного препарату, що містить магній та алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину у плазмі крові приблизно на 35 %. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.
Колестипол
Концентрація аторвастатину у плазмі крові була нижчою (приблизно на 25 %) при одночасному прийомі аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного із цих препаратів окремо.
Азитроміцин
Одночасне призначення аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) та азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалося змінами концентрації аторвастатину у плазмі крові.
Інгібітори транспортних білків
Інгібітори транспортних білків (наприклад циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. таблицю 1). Вплив пригнічення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину у клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендоване зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину (див. таблицю 1).
Езетиміб
Застосування езетимібу як монотерапії пов'язують із розвитком явищ з боку м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимібу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.
Фузидова кислота
Дослідження взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не проводились. Як і у випадку з іншими статинами, у постмаркетинговому періоді при одночасному прийомі аторвастатину та фузидової кислоти спостерігалися явища з боку м'язової системи (у тому числі рабдоміоліз). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Пацієнти потребують пильного нагляду, може потребуватися тимчасове призупинення лікування аторвастатином.
Дигоксин. При одночасному застосуванні багаторазових доз аторвастатину та дигоксину рівноважні концентрації дигоксину у плазмі крові підвищуються приблизно на 20 %. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.
Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування аторвастатину з пероральними контрацептивами підвищувало значення AUC для норетистерону та етинілестрадіолу (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Ці підвищення слід брати до уваги при виборі перорального контрацептива для жінки, яка приймає Етсет ® .
Варфарин. Аторвастатин не чинив клінічно значущої дії на протромбіновий час при застосуванні пацієнтам, які проходили довготривале лікування варфарином.
Колхіцин. При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, у тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.
Таблиця 3.
Взаємодії лікарських засобів, пов'язані з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу
Препарати, що взаємодіють
Медичні рекомендації щодо застосування
Циклоспорин, інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), інгібітор протеази вірусу гепатиту С (телапревір)
Уникати застосування аторвастатину
Інгібітор протеази ВІЛ (лопінавір + ритонавір)
Застосовувати з обережністю та у найменшій необхідній дозі
Кларитроміцин, ітраконазол,
інгібітори протеази ВІЛ (саквінавір + ритонавір*, дарунавір + ритонавір, фосампренавір, фосампренавір + ритонавір)
Не перевищувати дозу 20 мг аторвастатину на добу
Інгібітор протеази ВІЛ (нелфінавір)
Інгібітор протеази вірусу гепатиту С (боцепревір)
Не перевищувати дозу 40 мг аторвастатину на добу
*Застосовувати з обережністю та у найменшій необхідній дозі.
Особливості застосування.
Терапія ліпідомодифікаційними препаратами повинна бути одним зі складових компонентів комплексної терапії для пацієнтів зі значно підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних захворювань судин через гіперхолестеринемію. Медикаментозна терапія рекомендується як доповнення до дієти, коли результату від дотримання дієти, що обмежує споживання насичених жирів та холестерину, а також від застосування інших немедикаментозних заходів було недостатньо. Пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця прийом препарату Етсет ® можна розпочати одночасно з дотриманням дієти.
Скелетні м'язи
Є рідкісні повідомлення про випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю внаслідок міоглобінурії при застосуванні аторвастатину та інших лікарських препаратів цього класу. Наявність в анамнезі порушення функції нирок може бути фактором ризику для розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують більш ретельного моніторингу для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.
Аторвастатин, як і інші препарати групи статинів, іноді спричиняє міопатію, що визначається як болі у м'язах або слабкість м'язів у поєднанні з підвищенням показників креатинфосфокінази (КФК) у понад 10 разів вище верхньої межі норми. Одночасне застосування вищих доз аторвастатину з певними лікарськими препаратами, такими як циклоспорин і потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад кларитроміцин, ітраконазол та інгібітори протеаз ВІЛ) підвищує ризик міопатії/рабдоміолізу.
Є рідкісні повідомлення про випадки імунологічно опосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) – аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується наступними ознаками: слабкість проксимальних м'язів та підвищений рівень креатинкінази у сироватці крові, які зберігаються, незважаючи на припинення лікування статинами; м'язова біопсія виявляє некротизуючу міопатію без значного запалення; при застосуванні імуносупресивних засобів спостерігається позитивна динаміка.
Можливість розвитку міопатії слід розглядати у будь-якого пацієнта з дифузними міалгіями, болісністю або слабкістю м'язів та/або значним підвищенням КФК. Пацієнтам слід порекомендувати негайно повідомляти про випадки болю у м'язах, болісності або слабкості м'язів невідомої етіології, особливо якщо це супроводжується відчуттям нездужання або підвищенням температури, або якщо ознаки та симптоми захворювання м'язів зберігаються після припинення прийому препарату Етсет ® . Лікування препаратом слід припинити у випадку значного підвищення рівня КФК, діагностування або підозри на міопатію.
Ризик міопатії під час лікування препаратами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, інгібітору протеази вірусу гепатиту С телапревіру, комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ, у тому числі саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, типранавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір та фосампренавір + ритонавір, а також ніацину або антимікотиків групи азолів. Лікарі, які розглядають можливість комбінованої терапії препарату Етсет ® та похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, комбінацій саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавіру, фосампренавір + ритонавір, антимікотиків групи азолів або ліпідомодифікуючих доз ніацину, повинні ретельно зважити потенційні переваги та ризики, а також ретельно моніторити стан пацієнтів щодо будь-яких ознак або симптомів болю, болісності або слабкості у м'язах, особливо протягом початкових місяців терапії та протягом будь-якого з періодів титрування дози у напрямку збільшення будь-якого з препаратів. Слід розглянути можливість застосування низьких початкових та підтримуючих доз аторвастатину при одночасному прийомі з вищезгаданими лікарськими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). У таких ситуаціях може розглядатися можливість періодичного визначення КФК, але немає гарантії, що такий моніторинг допоможе запобігти випадкам тяжкої міопатії.
Повідомлялося про випадки міопатії, у тому числі рабдоміолізу, при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином, тому аторвастатин з колхіцином слід призначати пацієнтам з обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Терапію препаратом Етсет ® слід тимчасово припинити або повністю зупинити у будь-якого пацієнта з гострим серйозним станом, що вказує на розвиток міопатії, або при наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (наприклад тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічна операція, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади, а також неконтрольовані судоми).
Порушення функції печінки
Було показано, що статини, як і деякі інші гіполіпідемічні терапевтичні засоби, пов'язані з відхиленням від норми біохімічних показників функції печінки. Після зменшення дози, перерви у застосуванні аторвастатину або припинення його застосування рівні трансаміназ поверталися до рівнів перед лікуванням або приблизно цих рівнів без залишкових явищ.
Перед тим як розпочинати терапію препаратом Етсет ® , рекомендується отримати результати аналізів показників ферментів печінки та здавати аналізи повторно у разі клінічної потреби. Є рідкісні повідомлення про випадки летальної та нелетальної печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали препарати групи статинів, у тому числі аторвастатин. У випадку серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемією або жовтяницею під час застосування препарату Етсет ® слід негайно припинити лікування. Якщо не визначено інших етіологічних чинників ураження печінки, не слід повторно розпочинати лікування препаратом.
Етсет ® слід з обережністю призначати пацієнтам, які вживають значні кількості алкоголю та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Етсет ® протипоказаний при захворюванні печінки у гострій фазі або стійкому підвищенні рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділ «Протипоказання»).
Ендокринна функція
Повідомлялося про підвищення рівня HbA1c та концентрації глюкози в сироватці крові натще при застосуванні інгібіторів ГМГ‑КоА-редуктази, у тому числі й аторвастатину.
Статини перешкоджають синтезу холестерину та теоретично можуть ослабляти секрецію надниркових та/або гонадних стероїдів. Аторвастатин не знижує базальну концентрацію кортизолу плазми крові та не пошкоджує наднирковий резерв. Вплив статинів на запліднювальну здатність сперми не досліджувався у достатньої кількості пацієнтів. Невідомо, яким чином препарат впливає та чи взагалі впливає, на систему «статеві залози-гіпофіз-гіпоталамус» у жінок у передменопаузальний період. Слід бути обережним при одночасному застосуванні препарату групи статинів з лікарськими препаратами, які можуть знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, такими як кетоконазол, спіронолактон та циметидин.
Застосування пацієнтам з нещодавніми випадками інсульту або транзиторної ішемічної атаки
Є клінічні дані про те, що при застосуванні аторвастатину у дозі 80 мг у пацієнтів без ішемічної хвороби серця, які мали в анамнезі випадки інсульту або транзиторної ішемічної атаки протягом попередніх 6 місяців, спостерігалася більша частота випадків геморагічного інсульту порівняно з групою плацебо. Підвищений ризик був особливо помітним у пацієнтів, які вже мали геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт на початку участі у дослідженні.
Для пацієнтів з геморагічним інсультом або лакунарним інфарктом в анамнезі співвідношення ризиків та користі від прийому аторвастатину у дозі 80 мг не визначене, тому перш ніж розпочати лікування, слід уважно розглянути потенційний ризик геморагічного інсульту.
Пацієнти старшого віку (понад 65 років)
Не спостерігалося жодної загальної відмінності у безпечності та ефективності препарату між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами, проте не можна виключати більшу чутливість деяких старших пацієнтів. Оскільки старший вік (понад 65 років) є фактором схильності до міопатії, слід з обережністю призначати Етсет ® людям літнього віку.
Печінкова недостатність
Етсет ® протипоказаний пацієнтам з активним захворюванням печінки, включно зі стійким підвищенням рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості»).
До початку лікування
Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміолізу. До початку лікування статинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміолізу, слід визначати рівень КК при:
- порушенні функції нирок;
- гіпофункції щитовидної залози;
- спадкових розладах м'язової системи у родинному або особистому анамнезі;
- перенесених у минулому випадках токсичного впливу статинів або фібратів на м'язи;
- перенесених у минулому захворюваннях печінки та/або вживанні великих кількостей алкоголю.
Для пацієнтів літнього віку (більше 70 років) необхідність проведення означених заходів слід оцінювати з урахуванням наявності інших факторів схильності до розвитку рабдоміолізу.
Підвищення рівня препарату у плазмі крові можливе, зокрема, у разі взаємодії та застосування особливим популяціям пацієнтів, у тому числі пацієнтам зі спадковими хворобами.
У таких випадках рекомендовано оцінювати співвідношення ризиків та можливої користі від лікування та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до початку лікування рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування розпочинати не слід.
Вимірювання рівня креатинкінази
Рівень креатинкінази не слід визначати після інтенсивних фізичних навантажень або при наявності будь-яких можливих альтернативних причин підвищення рівня КК, оскільки це може ускладнити розшифрування результатів. Якщо на початковому рівні спостерігається значне підвищення КК (перевищення ВМН більш ніж у 5 разів), то через 5-7 днів необхідно провести повторне визначення для підтвердження результату.
Під час лікування
Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про розвиток болю у м'язах, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
У випадку появи цих симптомів під час лікування аторвастатином необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування слід припинити.
Доцільність припинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п'ятикратного перевищення ВМН, але симптоми з боку м'язів мають тяжкий характер та щоденно стають причиною неприємних відчуттів.
Після зникнення симптомів та нормалізації рівня КК можна розглянути можливість відновлення лікування аторвастатином або початку лікування альтернативним статином за умови застосування мінімальної можливої дози препарату та ретельного нагляду за станом пацієнта.
Лікування аторвастатином необхідно припинити, якщо спостерігається клінічно значуще підвищення рівня КК (перевищення ВМН більш ніж у 10 разів) або у випадку встановлення діагнозу рабдоміолізу (або підозри на розвиток рабдоміолізу).
Одночасне застосування з іншими лікарськими препаратами
Ризик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину з деякими лікарськими препаратами, що можуть збільшити концентрацію аторвастатину у плазмі крові. Прикладами таких препаратів можуть виступати потужні інгібітори CYP3A4 або транспортних білків: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом та іншими похідними фібрової кислоти, еритроміцином, ніацином та езетимібом також зростає ризик виникнення міопатій. Якщо можливо, слід застосовувати інші лікарські препарати (що не взаємодіють з аторвастатином) замість вищезгаданих.
Якщо необхідно проводити одночасне лікування аторвастатином та згаданими препаратами, слід ретельно зважити користь та ризики від одночасного лікування. Якщо пацієнти приймають лікарські препарати, що підвищують концентрацію аторвастатину у плазмі крові, рекомендується знижувати дозу аторвастатину до мінімальної. Крім того, у випадку застосування потужних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість застосування меншої початкової дози аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану цих пацієнтів.
Не рекомендується одночасно призначати аторвастатин та фузидову кислоту, тому варто розглянути можливість тимчасової відміни аторвастатину на період лікування фузидовою кислотою.
Інтерстиціальна хвороба легенів
Під час лікування деякими статинами (особливо під час тривалого лікування) були описані виняткові випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легенів. До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення самопочуття (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі виникнення підозри на інтерстиціальну хворобу легенів слід припинити лікування статинами.
Обмеження застосування
Можливі наслідки застосування аторвастатину за умов, коли основним відхиленням від норми з боку ліпопротеїнів є підвищення рівня хіломікронів (типи I та V за класифікацією Фредріксона) не досліджувалися.
Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа та мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Етсет ® протипоказаний вагітним жінкам та жінкам, які можуть завагітніти. Статини можуть завдавати шкоди плоду при застосуванні у вагітних жінок. Етсет ® можна застосовувати жінкам репродуктивного віку, тільки якщо дуже малоймовірно, що такі пацієнтки завагітніють, та були проінформовані про потенційні фактори ризику. Якщо жінка завагітніла у період лікування препаратом Етсет ® , слід негайно припинити прийом препарату та повторно проконсультувати пацієнтку стосовно потенційних факторів ризику для плода та відсутності відомої клінічної користі від продовження прийому препарату у період вагітності.
При нормальному протіканні вагітності рівні сироваткового холестерину та тригліцеридів підвищуються. Прийом гіполіпідемічних лікарських засобів у період вагітності не матиме корисного ефекту, оскільки холестерин та його похідні необхідні для нормального розвитку плода. Атеросклероз – це хронічний процес, а, отже, перерва у прийомі гіполіпідемічних препаратів у період вагітності не повинна мати значного впливу на результати довгострокового лікування первинної гіперхолестеринемії.
Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування аторвастатину у період вагітності не проводилось. Є рідкісні повідомлення про вроджені аномалії після внутрішньоутробної експозиції до статинів
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає аторвастатин у жіноче грудне молоко, однак відомо, що невелика кількість іншого лікарського препарату цього класу проникає у жіноче грудне молоко. Оскільки статини потенційно здатні спричинити серйозні небажані реакції у немовлят, які знаходяться на грудному годуванні, жінкам, які потребують лікування препаратом Етсет ® , не слід годувати груддю (див. розділ «Протипоказання»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Здійснює дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Гіперліпідемія (гетерозиготна сімейна та несімейна) та змішана дисліпідемія (тип IIa та IIb за класифікацією Фредріксона)
Рекомендована початкова доза препарату Етсет ® становить 10 або 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, які потребують значного зниження рівня холестерину ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), терапія може бути розпочата із дозування 40 мг 1 раз на добу. Дозовий діапазон препарату Етсет ® знаходиться у межах від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати разовою дозою у будь-які години та незалежно від прийому їжі. Початкова та підтримуючі дози препарату Етсет ® мають бути підібрані індивідуально, залежно від цілі лікування та відповіді. Після початку лікування та/або після титрування дози препарату Етсет ® слід проаналізувати рівні ліпідів протягом періоду від 2 до 4 тижнів та відповідним чином відкоригувати дозу.
Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія у пацієнтів дитячого віку (віком 10-17 років)
Рекомендована початкова доза препарату Етсет ® становить 10 мг/добу; максимальна рекомендована доза – 20 мг/добу (дози препарату, що перевищують 20 мг, у цій групі пацієнтів не досліджувалися). Дози препарату слід підбирати індивідуально відповідно до рекомендованої цілі лікування. Коригування дози слід проводити з інтервалом 4 тижні або більше.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія
Доза препарату Етсет ® для пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від 10 до 80 мг на добу. Етсет ® слід використовувати в якості доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування (наприклад аферез ЛПНЩ), або якщо гіполіпідемічні методи лікування недоступні.
Одночасна гіполіпідемічна терапія
Етсет ® можна використовувати з секвестрантами жовчних кислот. Комбінацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) та фібратів слід загалом використовувати з обережністю (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок
Захворювання нирок не впливає ні на концентрації у плазмі крові, ні на зниження рівня холестерину ЛПНЩ при застосуванні препарату Етсет ® ; отже, коригування дози препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок непотрібне (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).
Дозування для пацієнтів, які приймають циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол або певні інгібітори протеаз
Слід уникати лікування препаратом Етсет ® у пацієнтів, які приймають циклоспорин або інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), або інгібітор протеази вірусу гепатиту C (телапревір). Етсет ® слід з обережністю призначати пацієнтам з ВІЛ, які приймають лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій необхідній дозі. У пацієнтів, які приймають кларитроміцин, ітраконазол або у пацієнтів з ВІЛ, які приймають у комбінації саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, терапевтичну дозу препарату Етсет ® слід обмежити дозою у 20 мг, а також рекомендується проводити належні клінічні обстеження для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Етсет ® . У пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, лікування препаратом Етсет ® слід обмежити дозою до 40 мг, а також рекомендується проведення відповідних клінічних обстежень для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Етсет ® (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Діти.
Аторвастатин не досліджувався у контрольованих клінічних дослідженнях, які б включали пацієнтів препубертатного віку або пацієнтів віком до 10 років.
Показано, що пацієнти віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які отримували лікування аторвастатином (дози до 20 мг), мали подібний профіль небажаних реакцій до пацієнтів, які отримували плацебо. Не було виявлено значущого впливу препарату на ріст або статеве дозрівання хлопців або на тривалість менструального циклу у дівчат (див. розділи «Побічні реакції», «Спосіб застосування та дози»). Дівчат-підлітків слід проконсультувати щодо прийнятних методів контрацепції протягом періоду лікування препаратом Етсет ® (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю» та «Застосування в окремих групах пацієнтів»).
Передозування.
Специфічного лікування при передозуванні аторвастатину не існує. У випадках передозування препарату слід проводити симптоматичну і підтримуючу терапію у разі потреби. Слід проводити функціональні проби печінки та слідкувати за рівнем КК у сироватці крові. Оскільки Етсет ® екстенсивно зв'язується з білками плазми крові, гемодіаліз не може суттєво підвищити кліренс аторвастатину.
Побічні реакції.
З боку психіки: депресія, порушення сну, включаючи безсоння і кошмарні сновидіння.
З боку нервової системи: головний біль, периферична нейропатія, парестезія, гіпестезія, запаморочення, дисгевзія, когнітивні розлади (наприклад, втрата пам'яті, безпам'ятність, амнезія, порушення пам'яті, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів, інсульт.
З боку органів слуху та лабіринту: шум у вухах, дзвін у вухах, втрата слуху.
З боку органів зору: затьмарення зору, нечіткість зору, порушення зору.
З боку травного тракту: диспепсія, нудота, блювання, відрижка, діарея, запор, метеоризм, біль у черевній порожнині, біль у верхній та нижній ділянках живота, біль у шлунку, шлунково-кишковий дискомфорт, панкреатит.
З боку печінки та жовчного міхура : гепатит, холестаз, холестатична жовтяниця, летальна та нелетальна печінкова недостатність.
Метаболічні порушення: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія, збільшення маси тіла, цукровий діабет.
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: міалгія, міопатія, міозит, судоми, м'язові спазми, слабкість м'язів, рабдоміоліз, артралгія, біль у суглобах, біль у спині, біль у кінцівках, м'язово-скелетний біль, біль у шиї, набрякання суглобів, тендинопатія (іноді ускладнена розривом сухожилля);
З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, свербіж, шкірні висипання, бульозні висипання (у тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
З боку дихальної системи: назофарингіт, носова кровотеча, інтерстиціальна хвороба легенів, біль у горлі та гортані.
Порушення з боку сечостатевої системи: інфекція сечовивідних шляхів, лейкоцитоурія.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: розлад статевої функції, імпотенція, гінекомастія.
Загальні порушення: відчуття нездужання, астенія, пірексія, біль у грудях, периферичний набряк, підвищена втомлюваність, пропасниця.
З боку кровоносної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: алергічні реакції, анафілаксія (у тому числі анафілактичний шок).
У шкодження, отруєння та ускладнення процедур: розрив сухожилля.
Інфекції та інвазії: інфекції.
Зміни результатів лабораторних аналізів: підвищення рівня трансаміназ та печінкових ферментів, відхилення від норми функціональних проб печінки, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, підвищення активності креатинфосфокінази крові.
Діти (віком 10-17 років)
Частота та характер побічних реакцій і відхилень від норми результатів лабораторних аналізів співставні з такими у дорослих. Досвід щодо безпеки довготривалого застосування аторвастатину дітям на даний час обмежений.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток у блістерах; по 2 або по 4 або по 6 блістерів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
за рецептом.
Виробник.
ТОВ «КУСУМ ФАРМ».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .
Україна, 40020, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.
АТОРВАСТАТИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы

 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов