В корзине нет товаров
ЦИПРИНОЛ табл. п/плен. оболочкой 250 мг №10

ЦИПРИНОЛ табл. п/плен. оболочкой 250 мг №10

rx
Код товара: 35572
Производитель: KRKA (Словения)
13,00 EUR
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 02.10.2022
Написать жалобу
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства
Cyprinol ® .
(Ciprinol ® )
Место хранения:
Активный ингредиент: 1 таблетка, покрытый оболочкой пленки, содержит 250 мг или 500 мг ципрофлоксацина в виде моногидрата гидрохлорида ципрофлоксацина;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, натрийный кроскармелоз, натрий гликолят натрия (тип а), напечатанный, силиконовый диоксид коллоидный, стеарат магния, тальк, диоксид титана (E 171), гипромелоза, пропиленгликоль.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства : таблетки 250 мг.: Круглые белые таблетки, покрытые пленкой оболочкой, с гвоздем с одной стороны;
Таблетки для 500 мг: овальные белые таблетки цвета, покрытые скорлупой пленки, с разрезом на одной стороне.
Фармакотерапевтическая группа.
Антибактериальные агенты для системного применения. Фторхинолоны. ATH ATH J01M A02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия
Ciprofloxacin in vitro демонстрирует высокую эффективность по отношению к широкому диапазону грамотрицательных и грамположительных патогенов. Механизм антибактериального действия обусловлен способностью к ципрофлоксацину подавить топоизомеразы II типа (ДНК-тесты и топоизомеразу IV), которые необходимы во многих процессах жизненного цикла ДНК, таких как репликация, транскрипция, репарация и рекомбинация.
Эффективность в основном зависит от соотношения между максимальной концентрацией в сыворотке крови (C Max ) и минимальной ингибирующей концентрации (Mike) ципрофлоксацина для бактериального патогена и от значения площади под кривой (AUC) и микрофоном.
Антибактериальная активность спектра.
CheckPoints Отдельные чувствительные штаммы из штаммов со средней чувствительностью, а последняя -
из устойчивых штаммов.
Рекомендации EUCAST.
Микроорганизмы
Чувствительный
Устойчивый
Enterobacteriaceae.
£ 0,5 мг / л
> 1 мг / л
Псевдомонас SPP.
£ 0,5 мг / л
> 1 мг / л
Acinetobacter SPP.
£ 1 мг / л
> 1 мг / л
Staphylococcus SPP. 1
£ 1 мг / л
> 1 мг / л
Haemophilus грипп и моракллой катаралис
£ 0,5 мг / л
> 0,5 мг / л
Neisseria Gonorrhoeae.
£ 0,03 мг / л
> 0,06 мг / л
Neisseria Meningitidis
£ 0,03 мг / л
> 0,06 мг / л
Не связаны с типами контрольных точек 2
£ 0,5 мг / л
> 1 мг / л
1 Staphylococcus SPP. - контрольные точки для ципрофлоксацина имеют отношение к терапии с высокими дозами.
2 не связаны с типами контрольных точек, главным образом на основе данных о соотношении фармакокинетических и фармакодинамических данных и не зависят от микрофона для отдельных видов. Они используются только для видов, которые не имеют собственных контрольных точек, а не для тех видов, в которых тест чувствительности не рекомендуется.
Распространенность приобретенного сопротивления выделенных видов может варьироваться в зависимости от местности и времени, следовательно, местной информации о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости необходимо подать заявку на советы специалистам, когда локальная распространенность сопротивления стала на уровне, что выгодно от использования инструмента, по крайней мере, в отношении некоторых типов инфекций, сомнений.
К ципрофлоксацину в целом чувствительный in vitro такие семьи и типы бактерий (для формы стрептококка см. Раздел «Особенности применения»).
Чувствительные (обычно) типы микроорганизмов
Грамоположительные аэробные микроорганизмы
Bacillus Anthracis 1)
Грамотрицательные аэробные микроорганизмы
Аэромонас СПП .
Brucella SPP.
Citrobacter Koseri.
Francisella Tularensis.
Haemophilus ducreyi.
Haemophilus fightenzae 2)
Legionella SPP .
Moraxella Catarrhalis 2)
Neisseria Meningitidis
Pasteurella SPP .
Salmonella SPP. 2)
Shigella SPP . 2)
Vibrio SPP.
Йерсиния Пестис
Анаэробные микроорганизмы
Mobiluncus.
Другие микроорганизмы
Chlamydia Trachomatis 3)
Chlamydia Pneumoniae 3)
MyCoplasma Hominis 3)
Mycoplasma Pneumoniae 3)
Типы, для которых возможен разработка приобретенного сопротивления
Аэробные грамположительные микроорганизмы
Enterococcus Faecalis 3)
Staphylococcus SPP . 1) 4)
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы
Acinetobacter Baumannii 5)
Burkholderi Cepacia 2) 5)
Campylobacter SPP. 2) 5)
Citrobacter Freundii 2)
Enterobacter Aerogenes.
Enterobacter Cloacae 2)
Escherichia Coli 2)
Klebsiella Oxytoca.
Klebsiella Pneumoniae 2)
Morganella Morganii 2)
Neisseria Gonorrhoeae 2)
Proteus Mirabilis 2)
Proteus vulgaris 2)
Providencia SPP .
Псевдомонас aeruginosa 2)
Псевдомонас флуоресценс
Serratia Marcescens 2)
Анаэробные микроорганизмы
PepeTostreptococcus spp .
Пропионибактерия acnes.
Микроорганизмы изначально устойчивы к ципрофлоксацину
Аэробные грамположительные микроорганизмы
Актиномики
Enteroccus Faecium.
Listeria monocytogenes.
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы
Стенотрофомонас мальтофилия.
Анаэробные микроорганизмы
Кроме вышеперечисленного
Другие микроорганизмы
Микоплазмы гениталии
Уреаплазма Уорлитикума
1) Доказано, что прием антибиотиков сразу после контакта с спорами Bacillus Anthracis помогает избежать заболевания, если можно уменьшить количество споров ниже инфекционной дозы. Лечение на протяжении всего 2 месяца устной формой ципрофлоксацина в дозе 500 мг 2 раза в день считается эффективным в предотвращении заражения взрослой язвенной болезни сибирской язвы. Доктор должен применяться к национальным и / или международным протоколам для лечения Сибирской язвенной болезни.
2) Клиническая эффективность демонстрируется для чувствительных изолятов путем утвержденных клинических показаний.
3) Средняя средняя чувствительность при отсутствии приобретенного механизма сопротивления.
4)             Метициллин-устойчивый С. aureus очень часто устойчив к фторохинолонам. Индикатор устойчивости к метициллину между всеми видами стафилококков составляет около 20-50% и обычно высоко в изолятах больницы.
5) индекс сопротивления ≥ 50% в одном или нескольких странах ЕС.
По результатам токсичности одноразовой дозы токсичность повторных доз, канцерогенная потенциал или репродуктивная токсичность ципрофлоксацина не является особой опасностью для людей.
Фармакокинетика.
Поглощение
Когда оральное применение ципрофлоксацина быстро и хорошо поглощено, предпочтительно из верхней части тонкой кишки.
Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается за 1-2 часа.
Одноразовые дозы 100-750 мг приводят к дозам-зависимым максимальным концентрациям сыворотки (C max ) от 0,56 до 3,7 мг / л. Концентрация сыворотки увеличивается пропорционально увеличению дозы до 1000 мг.
Абсолютная биодоступность препарата составляет 70-80%.
Распределение
Процент связывания ципрофлоксацина с белками крови не является незначительным (20-30%), находится в плазме крови в основном в неионизированной форме. Ciprofloxacin свободно распространяется в экстраверо-пространство. Значительный объем распределения в состоянии устойчивого равновесия, который составляет 2-3 л / кг массы тела, доказывает, что ципрофлоксацин проникает в ткани в концентрациях, которые могут много раз превышать уровень препарата в сыворотке. Ciprofloxacin достигает высоких концентраций в различных тканях, например, в легких (эпителиальные жидкости, альвеолярные макрофаги, образцы биопсии), пазухи, воспаленные поврежденные ткани и в тканях мочевыводящих путей, генитальных органов (простата, эндометрия), где общая концентрация превышает такие в плазме крови.
Метаболизм
Низкие концентрации таких четырех метаболитов были зафиксированы: диэтил-ципрофлоксацин (M 1 ), сульфокопрофлоксацин (M 2 ), оксопрофлоксацин (M 3 ) и формилципрофлоксацин (M 4 ). Метаболиты демонстрируют антимикробную активность in vitro , но в меньшей степени, чем исходное соединение.
Известно, что ципрофлоксацин является умеренным ингибитором изоэнцима CYP 450 1A2.
Разведение
Ciprofloxacin выделяется в основном в неизменной форме как почками, так и через кишечник. Срок годности плазмы крови у людей с нормальной почечной функцией - около 4-7 часов.
Вывод ципрофлоксацина (% дозы) с пероральным введение
Способы вывода
С мочой
С фекалиями
Ciprofloxacin.
44,7.
25
Метаболиты (м 14 )
11.3.
7,5.
Почечный клиренс составляет 180-300 мл / кг / ч, а общий клиренс составляет 480-600 мл / кг / ч. Кипрофлоксацин подвержен гломерельной фильтрации и трубчатую секрецию. С серьезным нарушением функции почек, период полураспада ципрофлоксацина составляет до 12 часов.
Ненарное оформление ципрофлоксацина объясняется преимущественно трансэтинальной секрецией и метаболизмом. Доза 1% выделяется через желчные пути. Ciprofloxacin в высоких концентрациях присутствует в желчке.
Клинические характеристики.
Индикация.
Для лечения следующих инфекций (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»). Перед началом терапии особое внимание следует уделить всему доступной информации о устойчивости к ципрофлоксацину.
Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных препаратов следует учитывать.
Взрослые
  • Инфекции нижнего дыхательного тракта, вызванные грамотрицательными бактериями:
- обострение хронической обструктивной болезни легких;
- бронхо-легочные инфекции в цистическом фиброзе или с броншектази;
- Пневмония.
  • Хронический гнойный отит среднего уха.
  • Суровый курс отита наружного уха.
  • Осуществление хронического синусита, особенно если оно вызвано грамотрицанием бактерий.
  • Инфекции мочевыводящих путей.
  • Инфекционные поражения гендерной системы:
- гонококковый уретрит и цервицит, вызванный чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae;
- Омоэпидимит, в частности, вызванные чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae;
- воспалительные заболевания тазовых тел, в частности, вызванные чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae.
  • Инфекции желудочно-кишечного тракта (например, диарея путешественников).
  • Внутриабмированные инфекции.
  • Инфекции кожи и мягких тканей, вызванные грамотрицательными бактериями.
  • Кости и суставовные инфекции.
  • Профилактика инвазивных инфекций, вызванных Neisseria Meningitidis .
  • Форма легких сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Cyprofloxacin может быть использован для терапии пациента с нейтропенией и гипертермией в случае подозрения на бактериальном инфекционном генезе лихорадки в указанной категории пациентов.
Дети и подростки
• Бронхолегочные инфекции в кистозном фиброзе, вызванном подсветной палкой ( псевдомонас Aeruginosa ).
• Сложные инфекции мочевыводящих путей и пиелонефрит.
• Легочная форма сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin также может быть использован для лечения тяжелых инфекций у детей и подростков, когда доктор считает, что это необходимо.
Лечение должно начать врач, имеющий опыт работы в лечении цистического фиброза и / или тяжелых инфекций у детей и подростков (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»).
Противопоказание.
Ciprofloxacin не следует использовать с повышенной чувствительностью к активным веществам препарата или других препаратов группы фторхинолонов, или к любому из вспомогательных веществ препарата.
Одновременное использование ципрофлоксацина и титина противопоказано из-за клинически значимых побочных эффектов (артериальная гипотензия, сонливость), связанные с увеличением концентрации титисанидина в плазме крови.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние других средств на ципрофлоксацин
Препараты, которые расширяют интервал QT
Cyprinol ® , а также другие фторхинолоны, также должны быть предписаны с осторожностью пациентам, получающим препараты, которые продлевают интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, антипсихотики) (см. Раздел «Особенности применения». ).
Формирование хелата комплекса
При одновременном применении ципрофлоксацина (оральных) и лекарств, содержащих многовалентные катионы, минеральные добавки (например, кальций, магний, алюминий, железо), фосфатационные полимеры (например, севеламера), супруги или антациды, а также препараты с большой буферной емкостью (Такие как таблетки диданозина), содержащего магний, алюминий или кальций, поглощение ципрофлоксацина уменьшается. В связи с этим ципрофлоксацин следует принимать или за 1-2 часа до или, по меньшей мере, через 4 часа после получения этих препаратов.
Это ограничение не распространяется на антацидные, принадлежащие классу H 2 -рецепторов.
Еда, в том числе молочные продукты
Кальций в пищевых продуктах слегка влияет на поглощение. Однако следует избегать одновременного приема ципрофлоксацина и молочных или молочных продуктов (таких как молоко, йогурт, апельсиновый сок с высоким содержанием кальция).
Пробенецид
Пробенецид влияет на почечную секрецию ципрофлоксацина. Одновременное использование лекарств, содержащих пробанецид, и ципрофлоксацин приводит к увеличению концентрации ципрофлоксацина в сыворотке.
Метоклопрамид
Метоклопрамид ускоряет всасывание ципрофлоксацина, что приводит к достижению максимальной концентрации в плазме крови, происходит быстрее. Не влияет на биодоступность ципрофлоксацина.
Омпразол
Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих омепразол, приводит к небольшому снижению C Max и AUC ципрофлоксацина.
Влияние ципрофлоксацина на другие лекарства
Тизанидин
Тизанидин не может быть введен одновременно с ципрофлоксацином (см. Раздел «Противопоказания»). При одновременном применении ципрофлоксацина и тисисанидина, увеличение концентрации титисанидина в плазме крови (увеличение максимума составляет 7 раз, диапазон - 4-21 раз; увеличение AUC - 10 раз, диапазон составляет 6- 24 раза). При увеличении концентрации тетисанидина в сыворотке, связаны гипотензивные и седативные побочные реакции.
Метотрексат
При одновременном введении ципрофлоксацина, возможна замедление трубчатых транспортировку (почечный метаболизм) метотрексата, который может привести к увеличению концентрации метотрексата в плазме крови. В этом случае вероятность неблагоприятных токсичных реакций, вызванных метотрексатом, может увеличить. Одновременная цель не рекомендуется (см. Раздел «Особенности приложения»).
Теофиллин
Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих теофиллин, может привести к нежелательным увеличению концентрации теофиллина в сыворотке крови, что, в свою очередь, может привести к развитию побочных реакций. В одном случае такие побочные реакции могут иметь летальное следствие. Если одновременное применение этих препаратов не может избежать, необходимо контролировать концентрацию теофиллина в сыворотке и адекватно уменьшить ее дозу (см. Раздел «Особенности применения»).
Другие производные ксантина
После одновременного использования ципрофлоксацина и агентов, содержащих кофеин или пентоксификациюLline (оксопентифифхилина), было зарегистрировано увеличение концентрации этих ксантинов в сыворотке.
Фенитоин
Одновременное использование ципрофлоксацина и фенитоина может привести к увеличению или снижению в сыворотке концентраций фенитоина, поэтому рекомендуется мониторинг уровней лекарственного средства.
Витамин К. Антагонисты
Когда одновременное использование антагонистов ципрофлоксацина и витамина К может увеличить их антикоагулянтное действие. Сообщается, что повышает активность устных антикоагулянтов у пациентов, получающих антибактериальные препараты, в частности фторхинолоны. Степень риска может варьироваться в зависимости от основного типа инфекции, возраста, общего состояния пациента, поэтому трудно точно оценить влияние ципрофлоксацина для повышения стоимости международного нормализованного соотношения (МНВ). Частый контроль MnVS во время и сразу после одновременного введения антагонистов ципрофлоксацина и витамина К (например, варфарин, аценокумарол, FENWARE, FLONNING).
Ропинирол
Было обнаружено, что одновременное использование ропинирола с цифофлоксацином, ингибитор изонзима CYP450 1A2 умеренного действия приводит к увеличению AUC и C Max Ropinirol на 60% и 84% соответственно. Мониторинг побочных эффектов ропинирола и соответствующие дозы регулировки дозы рекомендуется проводить во время и сразу после совместимого введения с ципрофлоксацином (см. Раздел «Особенности применения»).
Клозапин
После одновременного использования 250 мг ципрофлоксацина с CloSapine в течение 7 дней концентрации сыворотки клазапина и N-десметиллосапина были повышены на 29% и 31% соответственно. Клинический надзор и соответствующая коррекция дозы клозапина рекомендуется проводить во время и сразу после одновременного использования с ципрофлоксацином (см. Раздел «Особенности применения»).
Лидокаин
Сообщалось, что сопутствующее использование ципрофлоксацина, умеренного ингибитора изоэнцима цитохрома P450 1A2 и лекарственных средств, содержащих лидокаин, уменьшает зазор внутривенного лидокаина на 22%. Несмотря на нормальную переносимость лечения лидокаина, можно взаимодействовать с ципрофлоксацином, что связано с побочными реакциями и может развиваться в сопутствующем использовании этих препаратов.
Силденафил
C Max и AUC Sildenafil увеличились примерно вдвое после устного применения 50 мг силденафила и сопровождают 500 мг ципрофлоксацина. Следовательно, меры предосторожности следует принимать с сопроводительным введение препарата Cyprinol ® с помощью Sildenafil и учитывать отношение риска / выгоды.
Дулоксетин
Одновременное использование Duloxetin с сильными ингибиторами CYP450 1A2, такого как флювоксамин, может привести к увеличению AUC и C Max Duloxetin. Несмотря на отсутствие клинических данных о возможном взаимодействии с ципрофлоксацином, можно ожидать подобных эффектов, в то время как использование этих препаратов (см. Раздел «Особенности применения»).
Циклоспорин
Переходное увеличение плазменной плазмы креатинина было определено при одновременном введении ципрофлоксацина и препаратов, содержащих циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну у плазмі крові у цих пацієнтів.
Особливості застосування.
Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями
Ципрофлоксацин не застосовувати як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями.
Для лікування тяжких інфекцій, та інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae)
Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.
Інфекції статевої системи
Фторхінолонрезистентні штами Neisseria gonorrhoeae можуть спричинити гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідидиміт та запальні захворювання тазових органів.
Відповідно, ципрофлоксацин слід застосовувати для лікування гонококового уретриту або цервіциту тільки за умови виключення у Neisseria gonorrhoeae резистентності до ципрофлоксацину .
Емпіричну терапію ципрофлоксацином при орхоепідидиміті та запальних захворюваннях органів малого таза можна застосовувати лише у комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад, цефалоспоринами) за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae .
Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.
Інфекції сечового тракту
У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі у жінок передклімактеричного періоду, є менш ефективними, ніж триваліша терапія препаратом. Цей факт необхідно враховувати, зважаючи на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до хінолонів.
Інтраабдомінальні інфекції
Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.
Діарея мандрівників
При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані пацієнтом.
Інфекції кісток та суглобів
Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.
Легенева форма сибірської виразки
Застосування людям ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro , дослідів на тваринах та обмежених даних, отриманих під час застосування людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.
Діти
Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину проводить лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Лікування ципрофлоксацином дітей слід розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит
Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.
Інші специфічні тяжкі інфекції
Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування застосувати не можна або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.
Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у ході клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.
Підвищена чутливість до препарату
У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), про що слід негайно повідомити лікаря.
У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).
Скелетно-м'язова система
Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль/ розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме – у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт, запалення або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічний, які найвірогідніші у перші 48 годин лікування, але можливі навіть протягом декількох місяців після відміни препарату. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину необхідно припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.
Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс (див. розділ «Побічні реакції»).
Фоточутливість
Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).
Центральна нервова система
Хінолони спричиняють судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до судом або епілептичного статусу. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину припиняють (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У таких випадках прийом ципрофлоксацину слід припинити та вживати заходів, необхідних у даній клінічній ситуації.
У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).
Серцеві розлади
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, в тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:
  • при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
  • у випадку одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
  • при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
  • у разі наявності захворювань серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти літнього віку та жінки можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, що подовжують QTc. Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, у цих групах хворих (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).
Гіпоглікемія.
Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія зустрічалася серед хворих на діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).
Шлунково-кишковий тракт
У разі виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, що може мати летальний наслідок), яке вимагає негайного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії (наприклад ванкоміцину перорально 250 мг 4 рази на добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, – протипоказані.
Нирки та сечовидільна система
Повідомлялося про кристалурію, пов'язану з застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини та уникати надмірної лужності сечі.
Порушення функції нирок.
Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно з зазначеним у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.
Гепатобіліарна система
При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких ознак і симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити. Також може визначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»).
Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази
При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.
Резистентність
Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з або без клінічно визначеної суперінфекції. Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацинрезистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas .
Цитохром Р450
Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, метилксантинів, кофеїну, дулоксетину, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину). Одночасне призначення ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане. Підвищення концентрацій у плазмі крові, що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається через пригнічення їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, за пацієнтами, які приймають ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Метотрексат
Одночасне призначення ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на результати лабораторних аналізів
Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp . шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибно-негативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.
Вагітність.
Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Не можна виключити імовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому у період вагітності задля перестороги краще уникати прийому ципрофлоксацину.
Період годування груддю.
Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами через реакції з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути порушена.

Спосіб застосування та дози.

Доза визначається згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю організму(-ів) – збудника(-ів) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей –відповідно до маси тіла.
Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.
Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa , Acinetobacter або Staphylococci ), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.
Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.
Дозування для дорослих
Існує дозування препарату Ципринол ® таблетки по 750 мг.
Показання
Добова доза, мг
Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
Інфекції нижніх дихальних шляхів
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
7-14 днів
Інфекції верхніх дихальних шляхів
Загострення хронічного синуситу
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
7-14 днів
Хронічний гнійний отит середнього вуха
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
7-14 днів
Важкий перебіг отиту зовнішнього вуха
750 мг 2 рази на добу
Від 28 днів до 3 місяців
Інфекції сечового тракту
(див.розділ «Особливості застосування»)
Неускладнений цистит
Від 250 мг 2 рази на добу до 500 мг 2 рази на добу
3 дні
Жінкам перед менопаузою можна застосовувати одноразову дозу 500 мг
Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит
500 мг 2 рази на добу
7 днів
Ускладнений пієлонефрит
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжувати понад 21 день
Простатит
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до
6 тижнів (хронічний)
Інфекції статевих органів
Гонококовий уретрит і цервіцит
Разова доза
500 мг
1 день (разова доза)
Орхоепідидиміт та
запальні захворювання органів малого таза
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Не менше 14 днів
Інфекції шлунково-кишкового тракту та інтраабдомі-нальні інфекції
Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp., окрім Shigella dysenteriae, тип 1, і емпіричне лікування тяжкої діареї мандрівників
500 мг 2 рази на добу
1 день
Діарея, спричинена Shigella dysenteriae, тип 1
500 мг 2 рази на добу
5 днів
Діарея, спричинена Vibrio cholerae
500 мг 2 рази на добу
3 дні
Тифоїдна лихоманка
500 мг 2 рази на добу
7 днів
Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями
500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Від 5 до 14 днів
Інфекції шкіри та м'яких тканин
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Від 7 до 14 днів
Інфекції кісток та суглобів
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Максимально 3 місяці
Пацієнти із нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу пропасниці. Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами/препаратом згідно з офіційними рекомендаціями
Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу
Терапію слід
продовжувати весь період нейтропенії
Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidis
Разова доза
500 мг
1 день (разова доза)
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога швидше після підозрюваного або підтвердженого контакту.
500 мг 2 рази на добу
60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis
Пацієнти літнього віку.
Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, обрану згідно з тяжкістю інфекції та кліренсом креатиніну пацієнта.
Ниркова та печінкова недостатність.
Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією:
Кліренс креатиніну
[мл/хв/1,73 м 2 ]
Креатинін сироватки крові [мкмоль/л]
Доза для перорального прийому [мг]
> 60
< 124
Див. звичайне дозування
30‑60
124-168
250‑500 мг кожні 12 годин
< 30
>169
250‑500 мг кожні 24 годин
Пацієнти на гемодіалізі
>169
250‑500 мг кожні 24 годин (після діалізу)
Пацієнти на перитонеальному діалізі
>169
250‑500 мг кожні 24 годин
Пацієнтам із печінковою недостатністю немає необхідності у зміні дозування ципрофлоксацину.
Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину дітям із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводили.
Спосіб застосування
Таблетки слід ковтати не розжовуючи й запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема, при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного шляху введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.
Діти.
Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Показання
Добова доза, мг
Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
Кістозний фіброз
20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 750 мг*
Від 10 до 14 днів
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит
Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 750 мг*
Від 10 до 21 днів
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога швидше після підозрюваного або підтвердженого контакту
Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 500 мг
60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis
Інші тяжкі інфекції
20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу, при максимумі 750 мг* на одну дозу
Відповідно до типу інфекцій
* препарат застосовувати у відповідному застосуванні.
Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані щодо безпеки ципрофлоксацину для дітей показали частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов'язана із застосуванням ципрофлоксацину (відрізняється від клінічних ознак та симптомів, пов'язаних з ураженням безпосередньо суглобів). Зростання кількості випадків артропатій, пов'язаних із застосуванням ципрофлоксацину, статистично незначуще. Однак лікування ципрофлоксацином дітей слід розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.
Передозування.
Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування дозою 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.
Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, підвищену втомлюваність, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялось також про оборотну ниркову токсичність.
Окрім звичайних невідкладних викид крові із шлуночків, рекомендовано проводити моніторинг ЕКГ у зв'язку з можливістю подовження QT-інтервалу. Моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і у разі необхідності – підвищення її кислотності, необхідно проводити для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини та приймати антациди, що містять магній та кальцій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину.
За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10 %).
Побічні реакції.
Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як нудота та діарея.
Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко – летальний) (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).
З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби.
Психічні розлади: психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія, галюцинації, психотичні реакції (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми з можливістю виникнення епілептичного статусу (див. розділ «Особливості застосування»), мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія та псевдопухлини мозку, периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку травної системи: зниження апетиту, гіперглікемія, нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, абдомінальний біль, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит, некроз печінки (що дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, яке загрожує життю) (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку органів зору: порушення зору, порушення кольорового сприйняття.
З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.
З боку серцевої системи : тахікардія, шлуночкова аритмія, подовження інтервалу QT, піруетна тахікардія (torsades de pointes)*.
З боку судинної системи: вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.
З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади: диспное (включаючи астматичні стани).
З боку шкірних покривів та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, реакції фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»), петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю).
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язово-скелетний біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), артралгії, міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу і судоми м'язів, м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллового) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія (див. розділ «Особливості застосування»), тубулоінтерстиціальний нефрит.
Розлади загального стану та реакції у місці введення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).
Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази.
*Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику щодо подовження інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).
Застосування дітям
У дітей артропатія спостерігається частіше, ніж у дорослих пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).
Також були зареєстровані такі побічні реакції на препарат як алергічний набряк, зменшення апетиту і кількості їжі, що вживається; гіпоглікемія, порушення поведінки, суїцидальні думки, спроба самогубства, гіперестезія, пухирці, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, погане самопочуття, порушення ходи, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, тимчасове порушення функції печінки, біль, відчуття серцебиття, тріпотіння передсердь, шлуночкові ектопії, артеріальна гіпертензія, стенокардія, інфаркт міокарда, зупинка серця, тромбоз судин головного мозку, флебіт, безсоння, маніакальна реакція, атаксія, летаргія, сонливість, слабкість, нездужання, фобія, деперсоналізація, болючість слизової оболонки порожнини рота, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, дисфагія, перфорація кишечнику, шлунково-кишкові кровотечі, лімфаденопатія, збільшення рівня ліпази, суглобові порушення, загострення подагри, нефрит, поліурія, порушення сечовипускання, уретральна кровотеча, вагініт, ацидоз, біль у грудних залозах, носова кровотеча, набряк легень або гортані, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, легенева емболія, фототоксичні реакції, припливи, озноб, набряк обличчя, шиї, губ, кон'юнктиви, рук, шкірний кандидоз, гіперпігментація, пітливість, зниження гостроти зору, диплопія (двоїння в очах), біль в очах, порушення смаку, ахроматопсія.
Побічні реакції на препарат Ципринол ® , зареєстровані протягом постмаркетингового спостереження, включали: ажитацію, ексфоліативний дерматит, еритему, гіперестезію, гіпертонію, метгемоглобінемію, збільшення МНВ, у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, кандидоз (оральний, шлунково-кишковий, вагінальний), міастенію, ністагм, полінейропатію, гіперкаліємію, зміни протромбінового часу, психоз, збільшення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зменшення рівня гемоглобіну, геморагічний діатез, збільшення рівня моноцитів, лейкоцитоз, циліндрурію.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання.
Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
ЦИПРОФЛОКСАЦИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы

 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов