В корзине нет товаров
АЗАЛЕПТОЛ табл. 25 мг блистер №50

АЗАЛЕПТОЛ табл. 25 мг блистер №50

rx
Код товара: 94542
3,00 EUR
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 04.10.2022
Написать жалобу
  • Внешний вид товара в аптеке может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Для медицинского использования лекарственного средства
Азахэтол
( Азалептол )
Место хранения:
Активный ингредиент: Клозапин;
1 таблетка содержит клазапин 25 мг или 100 мг;
Вспомогательные вещества : моногидрат лактозы, стеарат магния, картофельный крахмал, кукурузный крахмал, пентгов.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 25 мг - однослойные таблетки круглой формы, с плоские верхние и нижние поверхности, края которых разорваны, светло-желтый или светло-желтый с зеленым оттенком цвета. Мрамор разрешен на поверхности таблетки. На разбивке в увеличительное стекло есть относительно однородная структура.
Таблетки 100 мг - однослойные таблетки круглой формы, с плоские верхние и нижние поверхности, края которых герметичны, с рисом, светло-желтым или светло-желтым цветом с зеленоватым оттенком цвета. Мрамор разрешен на поверхности таблетки. На разбивке в увеличительное стекло есть относительно однородная структура.
Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотики. ATH N05A N02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Азахэтол является антипсихотическим агентом, который отличается от классических антипсихотических препаратов.
Фармакологические эксперименты продемонстрировали, что Clozapin не вызывает каталепсию и не подавляет стереотипное поведение, вызванное введением апоморфина или амфетамина. Препарат имеет только слабое влияние блокирования на дофамин D 1 -, D 2 -, D 3- и D 5 рецепторов, но проявляет высокую эффективность по отношению к рецепторам D 4 , а также антиистаминовый антрегистратор Anfla Alpha. и подавляет активационный ответ. Он также демонстрирует антисоретонергические свойства. Клинически, Azahleptol демонстрирует быстрый и выраженный седативный эффект и обладает сильным антипсихотическим эффектом, в частности у пациентов с шизофренией, устойчивым к лечению другими лекарствами. В таких случаях Azahleptol эффективна в относительно продуктивных симптомах шизофрении и отрицательной. В первые 6 недель после начала лечения клинически значимое улучшение наблюдалось примерно в третях пациентов, а в расширении терапии до 12 месяцев - около 60% пациентов.
Кроме того, были отмечены улучшение некоторых аспектов когнитивной дисфункции. Он был оснащен стандартными нейролептиками в использовании Клозапина значительно снизить риск самоубийства у пациентов с расстройствами шизофрении или шизофейных расстройств. Суровые экстрапирамидальные реакции, такие как острая дистония, паркинсона побочные эффекты и алфавит, происходят редко. В отличие от стандартных нейролептиков, Azahleptol не увеличивается или почти увеличивает уровень пролактина, что позволяет избежать таких нежелательных эффектов, таких как гинекомастия, аменорея, галакторея и импотенция.
Фармакокинетика.
Поглощение
Поглощение азахлептола после перорального употребления составляет 90-95%. Нет скорости, никакая степень поглощения зависит от еды. С первым прохождением азахоптола подвергается умеренному метаболизму; Абсолютная биодоступность составляет 50-60%.
Распределение
В стационарном состоянии, на фоне двукратной администрации, максимальный уровень в крови достигается в среднем 2,1 часа (от 0,4 до 4,2 часа). Объем распределения составляет 1,6 литра / кг. Связывание клазапина с плазменными белками составляет почти 95%.
Биотрансформация / метаболизм
Перед выводом Клозапина почти полностью биотрансформирован. Фармакологическая активность имеет только один из его основных метаболитов - десметил-клозапин. Его действие напоминает действие Клозапина, но выразило гораздо слабее и менее продолжительностью.
Разведение
Снятие клазапина имеет двухфазный характер со средним периодом затухания 12 часов (6-26 часов). После одноразовых доз 75 мг средний период полураспада составил 7,9 часа. Это значение увеличилось до 14,2 часа при достижении стационарного состояния в результате использования ежедневных доз 75 мг в течение не менее 7 дней. Только небольшое количество неизменного препарата было обнаружено в моче и Cali. Приблизительно 50% полученной дозы выводится в виде метаболитов с мочой и 30% - с фекалиями.
Линейность / нелинейность
Было отмечено, что в период равновесия состояния с увеличением дозы 37,5 мг до 75 мг и 150 мг, линейное увеличение дозы, зависящее от дозы в области под кривой «концентрация в крови / времени» (AUC), а также увеличение максимального и увеличения максимальных и минимальных концентраций в плазме крови.
Фармакокинетика отдельных групп пациентов
Несмотря на то, что в фармакокинетике и бионтрасформации нет исследований, необходимо использовать препарат с пациентами с расстройствами печени, желчевыводящих и заболеваний почек. С тяжелым ходом болезней препарат противопоказан.
Клинические характеристики.
Индикация.
Стоять на терапию шизофрения
Азахоптол должен быть назначен только тем пациентам с шизофренией, которые устойчивы к терапии или терпимому к стандартным нейролептикам по определениям ниже.
Сопротивление стандартных нейролептиков - это состояние, когда предварительное лечение со стандартными нейролептиками с соответствующей дозировкой и в течение достаточного периода времени не привело к адекватному клиническому улучшению.
Нетерпимость стандартных нейролептиков - это состояние, когда происходит сильное неконтролируемое нежелательное воздействие неврологической природы (экстрапирамидальные симптомы или поздняя дискинезия), которые делают невозможную эффективную нейролептическую терапию с использованием стандартных нейролептиков.
Риск рецидивов самоубийств
Азахлептол проявляется для долгосрочного снижения риска рецидива поведения самоубийства у пациентов с расстройствами шизофрении или шизофвактивных расстройств, которые оцениваются для такого риска, основанного на их истории заболевания и текущей клинической картины.
Психотические расстройства во время болезни Паркинсона
Азахлептол проявляется для лечения психотических расстройств, развивающихся во время болезни Паркинсона, если стандартная терапия была неэффективной.
Неэффективность стандартной терапии определяется как отсутствие контроля над психотическими симптомами и / или появлением функционально неприемлемого укрепления тяжести симптомов мотора после принятия следующих мер:
  • отмена антихолинергических препаратов, включая трициклические антидепрессанты;
  • Попытка уменьшить дозу дофаминергических антипаркинсковых препаратов.
Противопоказание.
  • Повышенная чувствительность к клозапину или к любому другому компоненту препарата;
  • Неспособность регулярно контролировать параметры крови у пациента;
  • токсичные или характерные идиосинкратические гранулоцитопения / агранулоцитоз в анамнезе (за исключением развития гранулоцитопении или агранулоцитоза в результате химиотерапии, переданной ранее);
  • агранулоцитоз в анамнезе, вызванном Клозапином;
  • нарушение функции костного мозга;
  • эпилепсия, которая не подлежит контролю;
  • алкогольный или другой токсичный психоз, лекарственная интоксикация, государства COMA;
  • сосудистый коллапс и / или угнетение центральной нервной системы любой этиологии;
  • серьезные нарушения почек или сердце (например, миокардит);
  • Острые заболевания печени сопровождаются тошнотой, потерей аппетита или желтухи; Прогрессивное заболевание печени, печеночная недостаточность;
  • паралитическая обструкция кишечника;
  • Азахлептоль не позволяет одновременно с наркотиками, которые, как известно, вызывают агранулоцитоз. Вы не должны одновременно применять депо нейролептики.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанное одновременное применение
Одновременно с Azahleptol, лекарствами, которые демонстрируют существенное подавление на функцию костного мозга, не должны использоваться. Не нужно одновременно использовать азахоптол с выделенными депозитными нейролептиками (которые имеют миелосупрессивный потенциал), поскольку эти вещества не могут быть быстрыми из организма при необходимости, например, в случае нейтропении.
Из-за возможного потенцирования седативного эффекта при нанесении препарата азахлептола не следует использовать одновременно алкоголь.
Бронирование, включая коррекцию дозы
Азахлептоль может привести к депрессивным воздействиям на центральную нервную систему наркотических препаратов, антигистаминов и бензодиазепинов. Особый уход требуется, когда Azahleptol должен предписаться в сочетании с бензодиазепинами или другими психотропными средствами, поскольку в таких случаях риск развития сосудистого коллапса увеличивается, что редко может быть серьезным и привести к остановке сердца или дыхания.
Из-за возможности аддитивных эффектов необходимо использовать предварительные копии, которые имеют антихолинергические, антигипертензивные эффекты или подавляющие дыхание одновременно.
Благодаря своим анти-альфа-адренергическим свойствам Азахлептол может ослабить эффект наличия норэпинефрина или других препаратов с преобладающим альфа-адренергическим эффектом и устранить прессорин.
Одновременное использование веществ, известных, которые, как известно, подавляют активность некоторых ферментов цитохрома P450, могут привести к увеличению уровней клозапина, а доза клозапина может прийти к снижению к предотвращению развития нежелательных эффектов. Это наиболее важно о ингибиторах CYP 1A2, таких как кофеин (см. Ниже), и селективные ингибиторы захвата серотонина, такие как флювоксамин. Некоторые другие ингибиторы захвата серотонина, такие как флуоксетин, пароксетин и меньший, сертралин, являются ингибиторами CYP 2D6, а в результате маловероятные фармакокинетические взаимодействия с клозапином вряд ли. Кроме того, фармакокинетические взаимодействия с ингибиторами CYP 3A4, такие как противогрибковые азолы, циметидин, эритромицин и ингибиторы протеазных ингибиторов, вряд ли. Поскольку концентрация клазапина в плазме крови увеличивается при нанесении кофеина и уменьшается почти на 50% через 5 дней без приема кофеина, то если количество пьяных ежедневных изменений кофе может потребоваться для выполнения изменений в расчете. В случае внезапного прекращения курения концентрация клазапина в плазме крови может увеличиваться, что приводит к увеличению количества нежелательных эффектов.
Были случаи взаимодействия между циталопрамом и клазапином, что может увеличить риск развития нежелательных явлений, связанных с CloSapin. Характер этого взаимодействия не был полностью уточнен.
Одновременное использование веществ, известных, которые, как известно, вызывают активность ферментов цитохрома P450, могут уменьшить уровни клазапина в плазме крови, что приводит к снижению эффективности препарата. Известно, что вещества, которые, как известно, вызывают активность ферментов цитохрома P450 и взаимодействующих, которые, как сообщалось, с клозапином, принадлежат, например, карбамазепин (не следует использовать одновременно с CloSapine в связи со своим миелосупрессимом), фенитоином и рифампицин., Известные индукторы CYP1A2, такие как омепразол, могут привести к снижению уровня клозапина. Следует учитывать потенциал для снижения эффективности клозапина, если он используется в сочетании с этими веществами.
В Е.
Одновременное использование с препаратами лития или другими веществами, влияющими на активность центральной нервной системы, может повысить риск развития злокачественного нейролептического синдрома (Zns).
Зарегистрированные случаи серьезных атак, в волях начала атак у пациентов без пациентов без эпилепсии, а также отдельных случаев бред, одновременно используют с вальпронной кислотой. Эти эффекты могут развиваться в результате фармакодинамического взаимодействия, механизм которого не был определен.
Необходимо обратить внимание на пациентов, получающих сопутствующее обращение с другими веществами, которые являются или ингибиторы или индукторы ферментов цитохрома P450. До сих пор клинически значимые взаимодействия не наблюдались с трициклическими антидепрессантами, фенотиазинами и антиаритмическими средствами типа 1С, которые, как известно, связывают с цитохромным P450 2D6.
Как и в случае использования других антипсихотических агентов, следует осуществлять меры предосторожности, с помощью клозапина с лекарственными средствами, которые, как известно, увеличивают интервал QTC или приводят к развитию дисбаланса электролита.
Схема взаимодействия лекарственных средств, которые считаются наиболее важными относительно приготовления азахлептола, приведены в таблице 1. Этот список не является исчерпывающим.
Наиболее частые лекарственные взаимодействия с подготовкой азахэтола
Таблица 1
Подготовка
Взаимодействие
Комментарии
Препараты, которые крестили функции костного мозга (например, карбамазепин, хлорамфеникол), суль-фанамиды (например, квотворитель), пиразолонские анальгетические тики (например: Fe-Nylbutazone), Penicilla-Min, цитостатические для SOTETS и т. Д. , «Оценка антипискотических средств длительного действия
Взаимодействие приводит к увеличению риска и / или тяжести ингибирования функций костного мозга
Azahleptol не следует использовать одновременно с другими препаратами, имеющими общеизвестный потенциал ингибирования функций костного мозга
Бензодиазепины
Одновременное приложение может увеличить риск развития сосудистых сокрушений, которые могут привести к остановке сердца и / или дыхания
Хотя такое взаимодействие происходит в редких случаях, рекомендуется привлекать осторожность при применении этих препаратов вместе. Ингибирование дыхания и коллапса, скорее всего, происходит в начале применения этой комбинации или при установленном режиме применения бензодиазепинов Азахлептол.
Антихолинергические препараты
Азахлептол потенцирует действие этих препаратов из-за аддитивной антихолинергической активности
Необходимо соблюдать пациентов в отношении развития антихолинергических побочных эффектов, таких как запоры, особенно при применении к контрольному гиперспоранию
Антигипертензивные препараты
Azahleptol может печатать специфичность гипотензивного эффекта этих препаратов в связи с его симпатомиметическими антагонистическими эффектами
Рекомендуется соблюдать осторожность, если используется в качестве антигипертона одновременно с антигипертензивными средствами. Пациенты должны предупредить о риске развития артериальной гипотензии, особенно во время начального выбора дозы препарата
Алкоголь, ингибиторы MAO, платья, которые подавляют функции центральной нервной системы, включая наркотические средства и бензодиазепины
Укрепление воздействия на центральную нервную систему. Аддитивная интенсивность функций центральной нервной системы, а также нарушений Cognit-Case и моторных функций при нанесении в COM-двоично с такими веществами мы
Рекомендуется соблюдать осторожность, если Azahleptol характеризуется одновременно другими активными ингредиентами, влияющими на функцию центральной нервной системы. Необходимо консультировать пациентов с точки зрения возможного развития аддитивных седативных эффектов и предотвратить их управлять транспортными средствами, а не работать с механизмами механизмов
Вещества, имеющие высокую степень белковых соединений (например, варфарин или дигоксин)
Азахлептоль может привести к увеличению концентраций этих веществ в плазме крови из-за смещения их белков из плазмы крови.
Пациенты должны находиться под контролем возникновения побочных эффектов, связанных с использованием этих веществ, а дозы веществ, которые связываются с белками, должны быть отрегулированы при необходимости
Фенитоин
Добавление фенитонигина к схеме применения Azahleptol может привести к снижению концентрации складки в плазме крови
Если необходимо применение фенитоина, пациент должен находиться под бдительным наблюдением о ухудшении или повторении психотических симптомов
Препараты лития.
Одновременное применение может увеличить риск развития злокачественного нейролептического синдрома (ZNS)
Необходимо наблюдать пациентов в отношении развития признаков и симптомов NNS
Вещества, которые вызывают CYP1A2 (например, омпразол)
Одновременное приложение может уменьшить уровни CloSapin
Следует учитывать потенциал для снижения эффективности клозапина
Вещества, подавляющие CYP1A2 (например, PLEVEX-MIN, CAFFEINE, CYPRO-FLOXACIN)
Одновременное приложение может увеличить уровни CloSapin
Следует учитывать потенциал для увеличения развития нежелательных эффектов. Также необходимо соблюдать осторожное использование лекарств, которые подавляют CYP1A2, поскольку он уменьшит уровни CloSapin
Особенности приложения.
Использование азахлептола может привести к развитию агранулоцитоза. Частота агранулоцитоза и коэффициент зрелости, в которых развивается агранулоцитоз, значительно снизился с момента мониторинга количеством лейкоцитов и абсолютным количеством нейтрофилов. Следовательно, следующие меры предосторожности являются обязательными и должны проводиться в соответствии с официальными рекомендациями.
Из-за рисков, связанных с использованием подготовки азахэтола, его назначение возможно, если:
• Пациент на начальном уровне имеет результаты анализа, как правило, относительно количества лейкоцитов (общее количество лейкоцитов ≥ 3500 / мм 3 (3,5 x 10 9 / л) и абсолютное количество нейтрофилов (ACON) ≥2000 / мм 3 (2.0 х 10 9 / л))
• Пациенты в расчете общего количества лейкоцитов и абсолютного количества нейтрофилов (akn) могут проводиться еженедельными в течение первых 18 недель лечения и, по крайней мере, каждые 4 недели после этого. Моніторинг повинен тривати протягом усього лікування і 4 тижні після повного припинення лікування препаратом Азалептол.
Перед початком лікування клозапіном пацієнту слід зробити аналіз крові та зібрати анамнез і провести фізикальний огляд. Пацієнтів з наявністю в анамнезі серцевих захворювань або результатів, що вказують на відхилення у серцево-судинній системі під час медичного обстеження, потрібно направляти до спеціаліста з метою проведення інших досліджень, які повинні включати проведення ЕКГ; пацієнт може отримувати лікування лише тоді, коли очікувана користь від лікування очевидно перевищуватиме ризики. Лікарповинен розглянути необхідність проведення ЕКГ до початку лікування.
Лікарі, які призначають цей препарат, повинні повністю дотримуватися необхідних заходів безпеки.
До початку лікування лікарі повинні бути впевнені у міру своєї обізнаності у тому, що у пацієнта раніше не спостерігалися небажані гематологічні реакції в результаті застосування клозапіну, що призводили до необхідності припинення прийому препарату. Рецепт на препарат не повинен видаватися на термін, довший, ніж інтервал між двома аналізами крові.
У будь-який час при лікуванні Азалептолом негайне припинення застосування препаратує обов'язковим, якщо кількість лейкоцитів є меншою, ніж 3000/мм 3 (3,0 x 10 9 /л), або АКН менша, ніж 1500/мм 3 (1,5 x 10 9 /л). Пацієнтам, яким застосування препарату Азалептол було припинено у зв'язку зі зниженням кількості лейкоцитів або АКН, не слід повторно призначати цей препарат.
Під час проведення кожної консультації пацієнту, який отримує Азалептол, потрібно нагадувати про необхідність негайно зв'язатися з лікарем у разі, якщо у пацієнта починає розвиватися будь-яке інфекційне захворювання. Особливу увагу необхідно приділити скаргам, що стосуються грипоподібного стану, таким як підвищення температури тіла або біль у горлі, а також іншим ознакам інфекції, які можуть свідчити про розвиток нейтропенії. Пацієнти та особи, які доглядають за ними, повинні бути проінформовані, що у разі появи будь-якого з цих симптомів пацієнтам необхідно негайно провести аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули. Лікарям, які призначають цей препарат, рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.
Пацієнтам, які мають в анамнезі первинні порушення з боку кісткового мозку, препарат слід призначати лише тоді, коли очікуваний ефект від лікування перевищує ризик. Такі пацієнти перед початком лікування препаратом Азалептол повинні пройти обстеження у гематолога.
Пацієнтам з низькою кількістю лейкоцитів внаслідок доброякісної етнічної нейтропенії слід приділяти особливу увагу, а лікування препаратом Азалептол можна розпочати лише після отримання згоди гематолога.
Моніторинг кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів
За 10 днів до початку лікування Азалептолом необхідно підрахувати кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу, щоб впевнитися в тому, що препарат будуть отримувати тільки пацієнти з нормальними показниками кількості лейкоцитів (≥ 3,5 х 10 9 /л [3500/мм 3 ] і абсолютної кількості нейтрофілів (≥ 2,0 х 10 9 /л [2000/мм 3 ]). Кількість лейкоцитів і, якщо можливо, абсолютну кількість нейтрофілів потрібно контролювати щотижня протягом перших 18 тижнів, у подальшому – не менше одного разу на місяць протягом усього періоду лікування. Моніторинг повинен тривати протягом усього періоду лікування і чотири тижні після повного припинення застосування препарату Азалептол або до відновлення гематологічних показників.
Зниження кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів
Якщо під час лікування Азалептолом кількість лейкоцитів знижується до 3,5 х 10 9 /л (3500/мм 3 ) та 3,0 х 10 9 /л (3000/мм 3 ) або абсолютна кількість нейтрофілів знижується до 2,0 х 10 9 /л (2000/мм 3 ) та 1,5 х 10 9 /л (1500/мм 3 ), аналізи гематологічних показників потрібно проводити щонайменше 2 рази на тиждень, поки показники кількості лейкоцитів та АКН пацієнта не стабілізуються до діапазону значень відповідно 3000-3500/мм 3 (3,0-3,5 x 10 9 /л) та 1500-2000/мм 3 (1,5-2,0x10 9 /л) або вище.
Під час лікування препаратом Азалептол негайне припинення лікування є обов'язковим, якщо кількість лейкоцитів є менша 3000/мм 3 (3,0 x 10 9 /л), або АКН менша 1500/мм 3 (1,5 x 10 9 /л). Надалі кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові слід підрахувати щодня, а пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом щодо розвитку грипоподібних симптомів або інших симптомів, що вказують на наявність інфекції. Рекомендується підтвердити значення гематологічних показників шляхом виконання двох аналізів крові протягом двох послідовних днів, проте застосування препарату Азалептол слід припинити після проведення першого аналізу крові.
Після припинення застосування препарату Азалептол аналіз гематологічних показників потрібнопроводити до їх відновлення.
Таблиця 2
Кількість клітин крові
Дії, які необхідно виконати
лейкоцити/мм 3 (/л)
АКН/мм 3 (/л)
≥3500 (≥ 3,5 x 10 9 )
≥2000 (≥ 2,0 x 10 9 )
Продовжити лікування препаратом Азалептол
3000-3500 (3,0 x 10 9 - 3,5 x 10 9 )
1500-2000 (1,5 x 10 9 - 2,0 x 10 9 )
Проводити аналіз крові двічі на тиждень до стабілізації або підви-щення гематологічних показників
< 3000 (< 3,0 x 10 9 )
< 1500 (< 1,5 x 10 9 )
Негайно припинити лікування препаратом Азалептол; проводити аналіз крові щодня до повернення гематологічних показників до норми Повторно цей препарат пацієнту призначати не слід
Якщо після відміни препарату Азалептол спостерігається подальше зниження кількості лейкоцитів до рівня нижче 2000/мм 3 (2,0 x 10 9 /л) або абсолютної кількості нейтрофілів нижче 1000/мм 3 (1,0 x 10 9 /л), лікування необхідно проводити під керівництвом досвідченого гематолога.
Переривання курсу терапії з причин, пов'язаних з гематологічними показниками
Пацієнтам, для застосування препарату Азалептол було припинено в результаті зниження кількості лейкоцитів або АКН (див. вище), не слід повторно призначати цей препарат.
Лікарям, які призначають Азалептол, рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.
Переривання курсу терапії з причин, не пов'язаних з гематологічними показниками
Тим пацієнтам, у яких терапія Азалептолом, що тривала понад 18 тижнів, була перервана більше ніж на 3 дні, але менше ніж на 4 тижні, показаний щотижневий контроль кількості лейкоцитів протягом додаткових 6 тижнів. За умови, що не відзначається відхилень показників від норми, подальший контроль можна здійснювати не частіше ніж один раз на 4 тижні. Якщо ж терапію Азалептолом було припинено на 4 тижні або більше, протягом наступних 18 тижнів лікування необхідний щотижневий контроль, а дозу препарату потрібно відтитрувати повторно.
Інші запобіжні заходи
Азалептол містить лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
У разі розвитку еозинофілії рекомендується припинення застосування препарату Азалептол, якщо кількість еозинофілів піднімається вище 3000/мм 3 (3,0 x 10 9 /л); повторно лікування можна розпочати лише після того, як кількість еозинофілів зменшиться до рівня нижче 1000/мм 3 (1,0 x 10 9 /л).
У разі розвитку тромбоцитопенії рекомендується припинення застосування препарату Азалептол, якщо кількість тромбоцитів нижче 50000/мм 3 (50 x 10 9 /л).
Під час проведення лікування препаратом Азалептол може розвинутися ортостатична гіпотензія з/безсинкопе. Колапс може бути тяжким та може супроводжуватися зупинкою серця та/або дихання. Такі реакції розвиваються,найімовірніше, при одночасному застосуванні бензодіазепіну або будь-якого іншого психотропного засобу та на початковому етапі титрування дози у зв'язку зі швидким підвищенням дози препарату; такі реакції спостерігалися навіть після застосування першої дози препарату. Отже, на початку лікування клозапіном необхідно проводити ретельне медичне спостереження за пацієнтами. Моніторинг артеріального тиску в положенні пацієнта лежачи та стоячи необхідно проводити протягом перших тижнів лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Застосування клозапіну пов'язано з підвищеним ризиком розвитку міокардиту , особливо протягом перших двох місяців лікування, але не обмежуючись цим періодом; перикардит у/ перикардіального випоту та кардіоміопаті ї , які іноді можуть бути летальними. Розвиток міокардиту або кардіоміопатії слід підозрювати у пацієнтів, які відчувають постійну тахікардію у спокої, особливо в перші два місяці лікування, та/або прискорене серцебиття, аритмію, біль у грудній клітці та інші ознаки і симптоми серцевої недостатності (наприклад нез'ясовану втому, задишку, тахіпное) або симптоми, які імітують інфаркт міокарда чи грипоподібні симптоми. Якщо підозрюється розвиток міокардиту або кардіоміопатії, лікування клозапіном слід негайно припинити, а пацієнтапотрібно негайно направити до кардіолога.
Пацієнтам, у яких розвиваються міокардит або кардіоміопатія, індуковані застосуванням клозапіну, не слід повторно призначати лікування клозапіном.
Інфаркт міокарда
Можливе виникнення інфаркту міокарда, який може бути летальним. Оцінка причин виникнення у більшості випадків була ускладнена раніше існуючим тяжким захворюванням серця.
Подовження інтервалу QT
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, рекомендується проявляти обережність при застосуванні препарату пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або наявністю в сімейному анамнезі подовження інтервалу QT.
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, рекомендується проявляти обережність при призначенні клозапіну разом з лікарськими засобами, які, як відомо, збільшують інтервал QTc.
Цереброваскулярні небажані явища
Підвищення ризику виникнення небажаних цереброваскулярних явищ спостерігалося при застосуванні деяких антипсихотичніх засобів. Механізм виникнення цих явищ невідомий. Азалептол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами ризику розвитку інсульту.
Метаболічні порушення
Атипові антипсихотичні засоби, включаючи Азалептол, асоціюються з метаболічними порушеннями, які можуть підвищити ризик виникнення серцево-судинних/ цереброваскулярних порушень. Ці явища можуть включати гіперглікемію, дисліпідемію, збільшення маси тіла.
Гіперглікемія
Зафіксовані випадки порушення толерантності до глюкози, розвиток або загострення цукрового діабету та тяжкої гіперглікемії, які призводили до кетоацидозу або гіперосмолярної коми, навіть у пацієнтів, у яких в анамнезі не було гіперглікемії або цукрового діабету, деякі з цих випадків були летальними. Не було встановлено причинного зв'язку з клозапіном, хоча у більшості пацієнтів рівні глюкози в крові поверталися до норми після відміни клозапіну. Повторне призначення препарату супроводжувалося рецидивом гіперглікемії. Дія клозапіну на метаболізм глюкози у пацієнтів із цукровим діабетом, який був раніше, не досліджувалася. У пацієнтів, які застосовують клозапін та у яких розвивається гіперглікемія з такими симптомами, як полідипсія, поліурія, поліфагія або слабкість, слід розглядати можливість порушення толерантності до глюкози. Для пацієнтів із вираженою гіперглікемією, пов'язаною з лікуванням, слід розглянути можливість припинення застосування Азалептолу. Пацієнтам з діагнозом цукровий діабет, які застосовують атипові антипсихотичні засоби, слід ретельно контролювати рівень глюкози. Пацієнтам із факторами ризику виникнення цукрового діабету (такими як ожиріння, сімейний анамнез), які починають лікування антипсихотичними засобами, слід проводити тестування рівня глюкози у крові натще на початку лікування та періодично протягом лікування. Пацієнтам із симптомами гіперглікемії слід провести тестування рівня глюкози у крові натще.
Дисліпідемія
Небажані явища, пов'язані з показниками ліпідів, спостерігалися у пацієнтів, які отримували атипові антипсихотичні засоби. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг, включаючи оцінку ліпідів, на початку лікування та періодично протягом лікування.
Збільшення маси тіла
Збільшення маси тіла спостерігається у разі застосування клозапіну. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг маси тіла.
Під час лікування клозапіном слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів з епілепсією в анамнезі, оскільки можлива поява дозозалежних судом. У таких випадках необхідно зменшити дозу препарату і, якщо необхідно, розпочати протисудомне лікування.
Пацієнти з існуючими захворюваннями печінки стабільного перебігу можуть отримувати Азалептол, але потребують регулярного дослідження показників функції печінки в процесі терапії. Пацієнтам, у яких під час лікування препаратом Азалептол розвиваються симптоми можливого порушення функції печінки , такі як нудота, блювання та/або анорексія, потрібно провести дослідження функціональних печінкових проб. Якщо підвищення отриманих значень є клінічно значущим (більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми (ВМН)) або якщо розвиваються симптоми жовтяниці, лікування препаратом Азалептол слід припинити. Лікування можна відновити тільки тоді, коли показники результатів функціональних печінкових проб повертаються до норми. У таких випадках після повторного застосування препарату Азалептол слід ретельно контролювати печінкову функцію.
Азалептол проявляє антихолінергічну активність, що може призвести до розвиту небажаних ефектів увсьому організмі. Ретельний моніторинг необхідний при наявності закритокутової глаукоми та збільшенн я передміхурової залози . Імовірно, через свої антихолінергічні властивості Азалептол може призводити до порушення перистальтики кишечнику різного ступеня тяжкості: від запору до кишкової непрохідності , калової пробки та паралітичної непрохідності киш ечнику . Ці випадки можуть бути летальними. Особлива обережність необхіднащодо пацієнтів з наявністю в анамнезі захворювань товстої кишки або хірургічного втручання в нижній частині черевної порожнини, які отримують супутні лікарські засоби, що завідомо можуть стати причиною запору (особливо препарати з антихолінергічними властивостями, такі як деякі антипсихотичні препарати, антидепресанти та антипаркінсонічні засоби), оскільки такі препарати можуть погіршити ситуацію.
Під час терапії препаратом Азалептол пацієнти можуть відчувати транзиторне підвищення температури тіла вище 38 °С з піком захворюваності у перші 3 тижні лікування. Таке підвищення температури, як правило, доброякісне. Це може бути пов'язано зі збільшенням або зменшенням кількості лейкоцитів у крові. Пацієнтів з підвищеною температурою тіла потрібно ретельно обстежити, щоб виключити можливість розвитку інфекції, яка лежить в основі цього явища, або можливість розвитку агранулоцитозу. У пацієнтів з високою температурою тіла слід розглядати можливість розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС). Якщо даний діагноз підтверджено, застосування препарату слід негайно припирити та вжити відповідних лікувальних заходів.
Оскільки застосування препарату Азалептол може бути пов'язано з розвитком тромбоемболії , слід уникати іммобілізації пацієнтів. При застосуванні антипсихотичних засобів може виникнути венозна тромбоемболія (ВТЕ). Оскільки у пацієнтів, які отримували антипсихотичні препарати, виявляються набуті фактори ризику ВТЕ, всі можливі фактори ризику розвитку ВТЕ потрібно визначити до і під час лікування препаратом Азалептол та провести профілактичні заходи щодо цього.
Після раптового припинення застосування клозапіну були зареєстровані гострі реакції відміни препарату, тому рекомендується поступова відміна препарату. Якщо є необхідність у раптовому припиненні застосування препарату (наприклад, через розвиток лейкопенії), за пацієнтом слід ретельно спостерігати з метою виявлення повторної появи психотичних симптомів та симптомів, пов'язаних з поновленням холінергічної активності, таких як профузне потовиділення, головний біль, нудота, блювання та діарея.
Застосування пацієнтам віком від 60 років
Розпочинати лікування пацієнтам літнього віку рекомендується з найнижчої дози препарату (12,5 мг один раз на добу у перший день лікування), потім дозу можна збільшувати до 25 мг на день.
Лікування препаратом Азалептол може супроводжуватися появою ортостатичної гіпотензії; тахікардії, яка може бути стійкою. Пацієнти віком від 60 років, особливо з ослабленою серцево-судинною системою, можуть бути більш сприйнятливими до цих ефектів.
Пацієнти літнього віку можуть бути також більш сприйнятливими до антихолінергічних ефектів препарату Азалептол, таких як затримка сечі та запор.
Пацієнти віком від 60 років з деменцією
Пацієнти літнього віку з деменцією, які отримують лікування антипсихотичними препаратами, мають незначний підвищений ризик летального наслідку порівняно з тими пацієнтами, які не отримують лікування. Як фактори ризику у літературних джерелах наведено наявність серцевої аритмії, легеневі захворювання (наприклад, пневмонія, з аспірацією або без неї). Наявних даних недостатньо, щоб дати точну оцінку точної величини ризику; причина підвищеного ризику залишається на даний часневідомою.
Азалептол не схвалений для лікування поведінкових розладів, пов'язаних із деменцією, для пацієнтів віком від 60 років.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Щодо клозапіну наявні лише обмежені клінічні дані про вплив препарату на вагітність. Дослідження, проведені на тваринах, не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив препарату на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, перебіг пологів або післяпологовий розвиток. При застосуванні препарату вагітним слід дотримуватися обережності та призначати тільки у разі, коли очікувана користь від лікування перевищує потенційний ризик для плода.
Неонатальна експозиція антипсихотичних препаратів (у тому числі клозапіну) протягом ІІІ триместру вагітності призводить до ризику розвитку небажаних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни препарату, які можуть варіювати за тяжкістю та тривалістю після пологів. Повідомлялося про випадки збудження, артеріальної гіпертензії, тремору, сонливості, розладів з боку дихання або розладів харчування. Таким чином, новонароджені повинні знаходитися під ретельним наглядом.
Годування груддю
Дослідження, проведені на тваринах, показують, що клозапін проникає у грудне молоко тварин і впливає на потомство, що знаходиться на грудному вигодовуванні.Жінкам, які отримують лікування препаратом Азалептол, не слід годувати груддю.
Жінки репродуктивного віку
У результаті переходу з іншого нейролептика на Азалептол можливе відновлення нормальної менструальної функції. Отже, жінки репродуктивного віку повинні користуватися відповідними контрацептивними засобами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У зв'язку зі здатністю препарату Азалептол проявляти седативний ефект і знижувати поріг пароксизмів пацієнтам слід уникати керування автомобілем або роботи з механічними пристроями, особливо у перші тижні лікування.
Спосіб застосування та дози .
Дози препарату підбирати індивідуально. Для кожного пацієнта слід застосовувати мінімальну ефективну дозу.
Починати лікування препаратом Азалептол необхідно лише тоді коли у пацієнта загальна кількість лейкоцитів становить ≥ 3500/мм 3 (3,5 x 10 9 /л), а абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) ≥ 2000/мм 3 (2,0 x 10 9 /л) і показники знаходяться в межах стандартизованого нормального діапазону значень.
Корекція дози показана пацієнтам, які також отримують лікарські засоби, що вступають у фармакодинамічну та фармакокінетичну взаємодію з препаратом Азалептол, такі як бензодіазепіни або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Рекомендовано нижчезазначене дозування.
Стійка до терапії шизофренія
Початкова доза
У перший день призначають 12,5 мг (половина таблетки 25 мг) один або два рази, та одну або дві таблетки 25 мг на другий день. За умови доброї переносимості дозу можна збільшувати поступово на 25-50 мг/добу до досягнення дози 300 мг/добу протягом 2-3 тижнів. Після цього у разі необхідності добову дозу можна збільшити до 50-100 мг з інтервалами двічі на тиждень або, бажано, щотижнево.
Терапевтичний діапазон
У більшості пацієнтів настання антипсихотичного ефекту можна очікувати при дозі 300-450 мг/добу, яку слід розподілити на кілька прийомів. У деяких пацієнтів адекватними можуть виявитися менші добові дози, у той час як інші можуть потребувати до 600 мг/добу.
Загальну добову дозу можна розділяти на нерівні дози, найбільшу з них потрібно прийняти перед сном.
Максимальна доза
Для досягнення повного терапевтичного ефекту деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози; у таких випадках доцільним є поступове збільшення дози (тобто приріст дози не повинен перевищувати 100 мг) до досягнення 900 мг/добу. Збільшення кількості небажаних реакцій (зокрема пароксизмів) можливе при дозах, що перевищують 450 мг/добу.
Підтримуюча доза
Після досягнення максимального терапевтичного ефекту стан багатьох пацієнтів можна ефективно підтримувати за допомогою більш низьких доз препарату. Для цього рекомендовано поступово зменшувати дозу препарату. Лікування потрібно проводити протягом не менше 6 місяців. Якщо добова доза препарату не перевищує 200 мг, може бути доцільним одноразовий вечірній прийом препарату.
Відміна терапії
У випадку запланованого припинення лікування препаратом Азалептол рекомендується поступове зниження дози протягом 1-2 тижнів. При необхідності різкої відміни препарату (наприклад, через лейкопенію) слід пильно спостерігати за пацієнтом через можливе загострення психотичної симптоматики або симптоматики, пов'язаної з холінергічним рикошет-ефектом (наприклад, посилене потовиділення, головний біль, нудота, блювання та діарея).
Відновлення терапії
Якщо після останнього прийому препарату Азалептол минуло більше 2 днів, лікування слід відновлювати, починаючи з дози 12,5 мг (половина 25 мг таблетки) один або два рази в перший день. Якщо ця доза препарату переноситься добре, підвищення дози до досягнення терапевтичного ефекту можна здійснювати швидше, ніж рекомендується для початкового лікування. Однак якщо у хворого в початковий період лікування відзначалася зупинка дихання або серцевої діяльності, але потім дозу препарату вдалося успішно довести до терапевтичної, повторне підвищення дози слід здійснювати дуже обережно.
Перехід з попереднього лікування нейролептиками на терапію препаратом Азалептол
Як правило, Азалептол не слід призначати в комбінації з іншими нейролептиками. Якщо ж лікування препаратом Азалептол необхідно розпочати пацієнту, який вже проходить лікування нейролептиками перорально, рекомендується, якщо можливо, спочатку припинити лікування іншим нейролептиком, поступово знижуючи дозу протягом одного тижня. Лікування препаратом Азалептол може бути розпочато, як описано вище, не раніше ніж через 24 годин після повного припинення прийому іншого нейролептика.
Ризик рецидиву суїцидальних спроб
Рекомендації з дозування та способу застосування такі ж, як і при лікуванні стійкої до терапії шизофренії.
Психотичні розлади протягом терапії хвороби Паркінсона
Початкова доза не повинна перевищувати 12,5 мг/добу (половина 25 мг таблетки), прийнята як разова доза ввечері. Подальші збільшення дози повинні бути на 12,5 мг, з максимальним збільшенням у 2 рази на тиждень до 50 мг – дози, яку слід досягати до кінця 2-го тижня. Загальну добову дозу слід переважно приймати одноразово ввечері.
Середня ефективна доза, як правило, становить від 25 мг до 37,5 мг/добу. Якщо лікування протягом принаймні одного тижня у дозі 50 мг/добу не забезпечує задовільної терапевтичної відповіді, дозу можна обережно збільшувати на 12,5 мг на тиждень.
Дозу 50 мг/день слід перевищувати тільки у виняткових ситуаціях, а максимальна доза ніколи не повинна перевищувати 100 мг/добу.
Збільшення дози слід обмежити або припинити, якщо виникає ортостатична гіпотензія, надмірний седативний ефект або сплутаність свідомості. Артеріальний тиск необхідно контролювати протягом перших тижнів лікування.
Коли повна ремісія психотичної симптоматики триває протягом принаймні 2 тижнів, можна збільшити дозу нейролептика, якщо збільшення базується на моторному статусі. Якщо цей підхід призводить до рецидиву психотичних симптомів, дозу Азалептолу можна збільшити з приростами 12,5 мг/тиждень до максимальної дози 100 мг/добу, приймаючи у вигляді разової дози або за два прийоми.
Завершення терапії
Рекомендується поступове зниження дози на 12,5 мг принаймні за 1 тиждень (краще – за два тижні). Лікування слід негайно припинити при виникненні нейтропенії чи агранулоцитозу. В цій ситуації необхідний ретельний психічний контроль за пацієнтом, оскільки симптоми можуть швидко відновитися.
Застосування пацієнтам літнього віку
Рекомендується починати лікування з особливо низької дози препарату (у перший день – 12,5 мг одноразово) з подальшим підвищенням дози не більше ніж на 25 мг на добу.
Застосування пацієнтам із серцево-судиними порушеннями
Рекомендується починати лікування з низької дози препарату (у перший день – 12,5 мг один раз на добу) з подальшим повільним та невеликим підвищенням дози.
Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю
Для пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю початкова доза препарату повинна становити у перший день – 12,5 мг один раз на добу з подальшим повільним та невеликим підвищенням дози.
Застосування пацієнтам із печінковою недостатністю
Пацієтни з печінковою недостатністю повинні застосовувати препарат з обережністю та регулярно моніторувати показники функції печінки.
Діти.
Безпека та ефективність лікування препаратомАзалептол для дітей не встановлені, тому препарат не слід застосовувати дітям.
Передозування.
Більшість летальних випадків при передозуванні були обумовлені серцевою недостатністю або аспіраційною пневмонією і виникли після прийому доз препарату, що перевищують 2000 мг. Були повідомлення про пацієнтів, які одужали після передозування, спричиненого прийомом понад 10000 мг. Однак у декількох дорослих пацієнтів, переважно у тих, хто раніше не застосовував клозапін, прийом препарату всього лише в дозі 400 мг призвів до розвитку коматозних станів, що загрожували життю, і в одному випадку – до летального наслідку.
У дітей молодшого віку прийом 50-200 мг призводив до вираженого седативного ефекту або коми, але без летального випадку.
Ознаки та симптоми.
Сонливість, летаргія, кома, арефлексія, сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, делірій, екстрапірамідні симптоми, підвищення рефлексів, судоми; підвищене слиновиділення, розширення зіниці, нечіткість зору; коливання температури; артеріальна гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмія; аспіраційна пневмонія, задишка, пригнічення або порушення дихання.
Лікування.
Специфічний антидот невідомий. Показані такі неспецифічні заходи: негайне та повторне промивання шлунка та/або подальше введення активованого вугілля протягом 6 годин після застосування препарату. Перитонеальний діаліз та гемодіаліз навряд чи будуть ефективними; кардіореспіраторна інтенсивна терапія (ЕКГ, постійний моніторинг); постійний контроль електролітів та кислотно-лужної рівноваги. Застосування епінефрину слід уникати при лікуванні артеріальної гіпотензії через можливість розвитку ефекту «зворотного епінефрину».
При антихолінергічному ефекті застосовувати парасимпатоміметичні агенти фізостигміну (проникає через гематоенцефалічний барьер), піридостигмін або неостигмін.
При аритмії застосовувати препарати калію, бікарбонат калію або дигіталіс залежно від симптомів; хінідин або прокаїнамід протипоказані.
При артеріальній гіпотензії проводити інфузію альбуміну або плазмозамінників. Допамін або ангіотензин є найбільш ефективними стимуляторами. Адреналін та інші бета-симпатоміметики протипоказані (можливе збільшення вазодилатації).
У разі судом застосовувати діазепам внутрішньовенно або фенітоїн внутрішньовенно повільно. Барбітурати тривалої дії протипоказані.
Через можливість розвитку затримки реакцій за пацієнтом слід спостерігати протягом щонайменше 5 днів.
Побічні реакції.
Здебільшого профіль небажаних явищ при застосуванні клозапіну є передбачуваним завдяки його фармакологічним властивостям. Важливим винятком є здатність препарату спричиняти розвиток агранулоцитозу. Через цей ризик призначення препарату обмежується застосуванням для лікування шизофренії, резистентної до лікування іншими лікарськими засобами, та психозу, що спостерігається при терапії хвороби Паркінсона, у разі, якщо стандартне лікування виявилося неефективним. Хоча моніторинг за показниками крові є важливою частиною спостереження за пацієнтами, які отримують клозапін, лікар повинен знати про інші рідкісні, але серйозні небажані реакції, що можуть бути діагностовані на ранніх стадіях розвитку тільки шляхом ретельного спостереження за пацієнтом та опитування пацієнта, з метою запобігання захворюваності та летальності.
З боку системи крові та лімфатичної системи: зниження загальної кількості лейкоцитів, нейтропенія, еозинофілія; лейкоцитоз, агранулоцитоз; анемія, лімфопенія; тромбоцитопенія, тромбоцитоз.
Гранулоцитопенія та/або агранулоцитоз є можливими ускладненнями терапії Азалептолом. Хоча агранулоцитоз у більшості випадків минає після відміни лікування, він може призвести до сепсису та виявитися летальним. Для попередження розвитку агранулоцитозу, небезпечного для життя, необхідно швидко відмінити прийом Азалептолу. Для того потрібно регулярно контролювати кількість лейкоцитів крові.
Порушення обміну речовин: збільшення маси тіла; порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет; тяжка гіперглікемія, кетоацидоз, гіперосмолярна кома, навіть у тих пацієнтів, у яких в анамнезі не було гіперглікемії або цукрового діабету; гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія.
Під час лікування клозапіном повідомлялося про порушення толерантності до глюкози та/або розвиток або загострення цукрового діабету. У пацієнтів, які раніше в анамнезі не мали гіперглікемії та які отримували лікування клозапіном, були зареєстровані випадки тяжкої гіперглікемії, що призводила до розвитку кетоацидозу/гіперосмолярної коми. Рівні глюкози поверталися до норми у більшості пацієнтів після припинення лікування клозапіном; при повторному призначенні препарату іноді гіперглікемія спостерігалася знову. Хоча більшість пацієнтів мали фактори ризику розвитку інсулін-незалежного цукрового діабету, випадки гіперглікемії також були зареєстровані у пацієнтів, у яких про фактори ризику нічого не було відомо.
Порушення психіки: дизартрія; дисфемія; занепокоєння, збудження.
З боку нервової системи: сонливість та седативний ефект, запаморочення; нечіткість зору, головний біль, тремор, ригідність м'язів, акатизія, екстрапірамідальні симптоми, епілептичні напади, судоми, міоклонічні посмикування; сплутаність свідомості, делірій; пізня дискінезія, обсесивно-компульсивні симптоми; холінергічний синдром (після раптової відміни препарату); зміни ЕЕГ.
Азалептол може спричиняти зміни показників ЕEГ, включаючи комплекси спайків та хвиль. Препарат знижує судомний поріг залежно від дози та може спричинити міоклонічні судоми або генералізовані напади. З більшою вірогідністю ці симптоми розвиваються при швидкому збільшенні дози та у пацієнтів з епілепсією, яка була раніше. В таких випадках необхідно зменшити дозу та у разі необхідності призначити протисудомну терапію.
Були повідомлення про виникнення судом з летальним наслідком. При призначенні інших протисудомних препаратів слід розглянути можливість фармакокінетичної взаємодії. У пацієнтів, які отримують лікування препаратом Азалептол, можливий делірій.
Повідомлялося про появу пізньої дискінезії у пацієнтів, які отримували лікування клозапіном разом з іншими нейролептиками. При прийомі клозапіну покращувалися симптоми пізньої дискінезії, що розвивалися на тлі прийому інших нейролептиків.
З боку органів зору: затьмарення зору;
З боку серця: тахікардія; зміни на ЕКГ; кардіоміопатія, зупинка серця; інфаркт міокарда, що може бути летальним; стенокардія.
Можливі тахікардія та ортостатична гіпотензія з/без синкопе, особливо у перші тижні лікування. Поширеність і тяжкість артеріальної гіпотензії залежать від швидкості та величини титрування дози препарату. Зафіксовані випадки циркуляторного колапсу як результат тяжкої артеріальної гіпотензії, що була пов'язана, зокрема, зі стрімким титруванням дози препарату, з можливими серйозними наслідками зупинки серця або дихання.
Під час лікування клозапіном спостерігалися зміни показників ЕКГ, схожі на зміни, що спостерігалися при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, у тому числі пригнічення сегменту ST та згладжування або інверсія T-хвилі, які поверталися до норми після припинення застосування клозапіну. Клінічне значення цих змін залишається неясним. Однак, такі порушення були виявлені у пацієнтів з міокардитом,що слід взяти до уваги.
Були отримані окремі повідомлення про аритмію, перикардит/перикардіальний випіт та міокардит, які іноді були летальними.
У більшості випадків міокардит спостерігався протягом перших 2-х місяців від початку лікування клозапіном. Кардіоміопатія, в цілому, розвивалася в ході лікування пізніше.
Одночасно з деякими випадками міокардиту та перикардиту/перикардіального випоту були зареєстровані випадки еозинофілії; проте на даний час залишається невідомим, чи є еозинофілія надійним провісником розвитку кардиту.
Ознаки та симптоми міокардиту або кардіоміопатії включають стійку тахікардію у стані спокою, відчуття серцебиття, аритмію, біль у грудній клітці та інші ознаки і симптоми серцевої недостатності (наприклад нез'ясована втомлюваність, задишка, тахіпное) або симптоми, що імітують інфаркт міокарда.
Летальні раптові нез'ясовані випадки, як відомо, зустрічаються серед психічно хворих пацієнтів, які отримують звичайні антипсихотичні препарати, а також серед психіатричних пацієнтів, які не отримують лікування. Такі летальні випадки зустрічалися у пацієнтів, які отримували лікування клозапіном.
Були зареєстровані явища шлуночкової тахікардії та подовження інтервалу QT, що можуть бути пов'язані зі шлуночковою тахікардією типу «пірует», хоча переконливий причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням цього лікарського засобу не виявлений.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотензія, синкопе; тромбоемболія; венозна тромбоемболія.
З боку дихальної системи: аспірація їжі (потрапляння в дихальні шляхи), пневмонія та інфекції нижнього відділу дихальних шляхів, які можуть бути летальними; пригнічення або зупинки дихання з або без циркуляторного колапсу; закладеність носа.
З боку шлунково-кишкового тракту: запор, гіперсалівація; нудота, блювання, анорексія, сухість у роті; дисфагія; збільшення слинної залози, непрохідність кишечнику, паралітична кишкова непрохідність, затримка калу; діарея; дискомфорт у животі/печія/диспепсія.
Аспірація їжі може виникнути у пацієнтів з дисфагією або внаслідок гострого передозування препарату.
З боку печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози: підвищення печінкових ферментів; гепатит, холестатична жовтяниця, панкреатит; фульмінантний некроз печінки, печінковий стеатоз; печінковий некроз, гепатотоксичність; гепатофіброз; цироз печінки; порушення функцій печінки, включаючи гепатоцелюлярні, холестатичні або змішані ураження печінки, печінкова недостатність, яка може бути летальною та потребує трансплантацію печінки.
Якщо розвивається жовтяниця, застосування препарату Азалептол слід припинити. Повідомлялося про розвиток гострого панкреатиту.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язові спазми; м'язова слабкість.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нетримання сечі, затримка сечі; інтерстиціальний нефрит; нічний енурез; ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи: пріапізм.
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, підвищення температури тіла, доброякісна гіпертермія, порушення регуляції потовиділення та температури тіла; злоякісний нейролептичний синдром; раптовий летальний випадок з нез'ясованих причин, реакції гіперчутливості.
Випадки злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС) були зареєстровані у пацієнтів, які отримували клозапін або у вигляді монотерапії, або в комбінації з препаратами літію чи іншими активними речовинами, що впливають на функції центральної нервової системи.
Повідомлялося про випадки розвитку гострих реакцій відміни препарату.
Лабораторні показники: підвищення рівня креатинфосфокінази.
Вагітность, післяпологовий та перинатальний стани: синдром відміни препарату у новонароджених.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці з картону.
По 50 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру у пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПрАТ «Технолог».
Місцезнаходженнявиробника та його адреса місця провадження діяльності .
20300, Україна, м. Умань Черкаської обл., вул. Мануїльського, 8.
КЛОЗАПИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Альго-Фарм поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Отзывы

 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Черкассы, Днепр, Винница, Ровно, Чернигов, Львов